Панівні сили

 

 Панують сили невідомі
в глибинах Космосу й Землі.
І темні янголи у громі,
і блискавиці в їх крилі..

- А є приземлені і сірі,
в яких в фаворі казна-що
наприклад бацька у мундірі,
з гнилої бульби, й карт в ніщо.

коли б Я міг..

 

Коли б Я міг, то миттю скинув,
усі немислимі гріхи.
Й вісь зла в невинну пуповину,
зв`язав, між потерті й трухи.

Коли б Я міг, жбурнути німби,
блискуче-сяючі в чортів,
я б звеселився в небі, ніби,
там цап з козлом протупотів,

видіння Проповідника

Я слухав Господа у небі,
і чорта. В злобному витті.
Я бачив янгола у требі,
і навіть біса в каятті.

Все марнота. І все минає,
у Потайбічному і тут.
Степан. Джохар. Іса Мунаєв,
здається більше не прийдуть..

зустріч в Римі

 

Весь світ в скорботі, бо ховають,
Франциска-Папу, що помер.
А в Ватикані зустрічають,
двох явних мачо між химер.

Хвилин п'ятнадцять і не більше,
тривала зустріч в Римі ця.
Нема чогось, що більш пісніше,
й не варте битого яйця.

Один з війни, і в чорній флісці.
А інший з пузом до землі!.
Й обидва, явно не на місці;
Як і антихрист, що в кремлі!

Він "друг владімір" для старого.
Й давно, по суті, пан і шеф.
Й ніхто для Бога, й молодого,
в колоді, де суцільний треф.

Одна звізда. І та на лобі.
З трьома шестірками горить.
Із формаліну, що у гробі,
в якім упир кривавий спить.
***
Nebratan 

 

Вільний

 

Я вдягаю життя навиріст,
у великий безпечний край.
Сподіваюсь на Божу милість.
Сподіваюсь на Божий рай.

Але пекло вже тут чигає,
бо наслало на нас війну.
На Почайну і на Почаїв,
з мейд ін Чайна, й баранки гну.

Я раб Божий, чи значно гірше,
бо лечу у пекельнім сні?
- Хто регоче, і хто колише,
зло й добро у рабу-мені?

Піп, мулла і ре́бе громади?
Мудрий лама чи атеїст?
Хто складає докупи вади,
рідновірний чи індуїст?

хто воно?

 
Скажіть-но хто воно, це лисе і потворне?
яке з трибуни меле щось в ООН?
Здається, що ось-ось лайно нагорне,
з валізи, де москви трухлявий трон..

Із язиком, який завжди брехливий.
Без мозку, але з ватою й хвостом.
Це гоблін, чи чортисько матюкливий?
Що серпомолотом воює із хрестом?

Пісня помсти

 

Не даються на вбивства згоди,
в безкінечності добрих снів.
Там працюють добрі заводи,
виробляючи Божий гнів.

І співають там Смерть з Косою,
пісню помсти для Ніжних Душ.
І вмивають Їх з трав росою,
Стрій Солдатський і Кроком Руш!

Кривий Ріг

 

 - Він на хвильку неначе приліг,
від касетного, з неба, удару.
Й ніби спить, як і весь Кривий Ріг,
Непробудний, із того кошмару.

- Вбитий хлопчик-дитя з висоти,
злом московським, що провзає низько.
- І якому у Рай не пройти!
Бо від крові, аж надто вже слизько..

- А невинна душа в висоту,
хутко злинула в Божі обійми.
Янголятком. В прозорість святу.
Де лиш Вирій, від виродків вільний.
***
Nebratan 

 

Проповідь про неминуче

 

Той час настане. Неминуче.
Сплячі прокинуться, але не зможуть заснути. Ті, що вже виспались , не заснуть більше ніколи..
Ситі тілом стануть голодними, а голодні тілом ситими. - (Духом).
Німі заговорять, а балакучі оніміють. Вбивці будуть прокляті вбитими, і самі будуть вбиті, але воскреснуть, щоб їх вбивали знову й знову.
 Збоченці забудуть про свої збочення і заклякнуть в молитовній позі.
Але власні збочення будуть переслідувати їх, незважаючи на покаянні молитви і рватимуть грішні тіла і отруюватимуть їх душу.

Грішник в мазепинці

Погризені над річкою мости.
Завалені підземні переходи.
Розвішані над небами кранти.
Розкидані над берегами шкоди.
Мені в останню мить Він сповістив,
Ще перед тим, як тряс солоні чіпси:
"В норі не виживуть ні люди, як кроти,
Ні мудреці, що в вухах носять кліпси!"..
І чорноокі, мов саматі, зв'язкові
Передають із потайбіччя грипси:
"Найкраща з медитацій від повій,
Найкращий із кінців тікати звідси,
А хочеш вижити, не рий собі нору
Лопатою, що зроблена Адамом.
І Єву віднайди свою в миру́,
Й вчитайся православ`ям та ісламом:

Щедрик

 

Хто в світі популярніший за колу,
і гамбургер, й смачне терамісу?
А відповім за нашого Миколу,
це Щедрик, що зборов попсу!

Отож бувай на небі ти здоровий,
наш композитор в пісні на віки.
Наш легендарний Щедрик-Леонтович,
за нього вечором піднімемо чарки́!

Нехай дзвенять народженням дзвіночки,
на вифлеємській зірочці Христа!
Нехай везуть з Вечерею візочки,
нагодувать щоб, села і міста..
***
Nebratan 

 

Перекус монстрів (відеоверсія).

 

Вербичка.

 

Бийти ворога по сраці
києм з верболозу.
Припече свинособаці
стати в рачу позу.

А тоді, якраз в Неділю,
Перед Велиекоднем,
ще й посипте рани сіллю,
став щоб геть негодним!

Паска.

 

Відштовхнутись від забаганки,
зворохоблених пацюків.
І піднятися вище планки,
і поставити пас на шків.

А вже потім стрибати в гомін,
розчарованих у весні;
І про зими страшні спомин,
й нагадати зливи рясні.

Шпаргалка темних балів

 

Нарешті безкінечний здав екзамен,
яким стогнав в набридливому сні.
П`ятірка-корч і жах-деся́тний áмен,
в далекій безкінечно далині;

Рвав мозок болетворними гачками,
коронками й мистецтвами катів.
Чорні істоти, з річки Волги-Ками,
на душу роззявлялися з ротів.

Бодгісаттва (відеоверсія).

 

Час Генерала.

 

Нова́ доктрина. Еф-пі-ві!
Війна звитяжних технологій.
Хай гине дрон! (Один за дві):
Чекай тарілку, звір двоногий!

І жди на промені з Небес,
від позаземної науки.
Ісус Христос у ній воскрес,
здолавши чесно хресні муки.

Добровольці.

Вони пішли на фронт...
- Бо хто, як не вони?
Максими й кілька  Ґо́нт.
І Гасло: Прожени!

"Ми всі пішли на Схід,
бо хто, якщо не ми?"
На південь пірамід,
на північ від тюрми.

Максим, що Залізняк.
Й Максим, який Далі́.
Не ради тог-відзнак
на вицвілому тлі.

Чортові квіти.

Скраю шляху пропали орбіти,
які Бог в своїй хмарі забув.
- Залишилися чортові квіти,-
Будяки, на Господнім горбу

Бог схилився низенько в низенька,
роздивитися душі в лупу.
Та вона в Нього надто простенька,
тож сльозину вщипнула скупу.

- І та долу скотилась в окопи,
до Душі, що завмерла в бою.
Мчи на Небо Душа. ДеУкропи,
Де твій Вирій у Їхнім строю.

Там Садок і Аратта Вишнева.
Там Поети та Їхні Коти.
І сузір`я Руденького Лева,
І до Січі-Валгали мости.
***
Nebratan

Бодгісаттва.

 

Я хотів би пройти Мертве Море,
щоб бійця повернути живим.
Я хотів би Широке й Просторе,
по дорозі в Єрусалим.

Я хотів би закінчити бійню
нашим Стягом на мерзлій  москві.
Я хотів би Нам Віру постійну,
в крах шойгу́ у повсталій Туві.

Я хотів би з Живою підняти,
за Полеглих з Водичкою тост.
Я хотів би Вам в Небі солдати,
збудувати Незламних Блокпост.