Той час настане. Неминуче.
Сплячі прокинуться, але не зможуть заснути. Ті, що вже виспались , не заснуть більше ніколи..
Ситі тілом стануть голодними, а голодні тілом ситими. - (Духом).
Німі заговорять, а балакучі оніміють. Вбивці будуть прокляті вбитими, і самі будуть вбиті, але воскреснуть, щоб їх вбивали знову й знову.
Збоченці забудуть про свої збочення і заклякнуть в молитовній позі.
Але власні збочення будуть переслідувати їх, незважаючи на покаянні молитви і рватимуть грішні тіла і отруюватимуть їх душу.
Заздрісні втратять всі почуття і осліпнуть. А сліпі прозріють душею і тілом, щоб бачити. Як. Моря і океани вийдуть з берегів і небо змінить колір. Гори зрушать з місця і впадуть вниз, розсипавшись скелями і уламками каменю. З вулканів потече лава і спалить ліси і джунглі. Дим закриє сонце.
І тоді глухі почують. Як і всі на Землі. Звук труби. Звуки ще мільйона мільйонів, незнаних земними істотами інструментів. І впадуть на коліна від вітру страшної музики інфернального Макрокосму. Щоб помолитись. Але буде запізно для тих, хто не прозрів раніше.
Бо той Час настав. Для них. Тих, що на декілька хвилин, століть чи тисячоліть прожили більше чим ми. В майбутньому.
Тисячоліття здається довгим проміжком часу. Для людей. Але не для Того, хто поза часом і простором.
Той час настане. В будь яку хвилину. Неочікувано. В майбутньому. Близькому чи далекому. Для нас. Живих і померлих. Бідних і багатих. Сліпих і зрячих. Вбивць і жертв. Всіх без винятку. Той час настане. Неминуче.
***
Nebratan