Актуальна звістка.

Я вам звістку принесу
світлу й актуальну:
Їжте люди ковбасу
тільки натуральну!

Не відбудеться тоді
катаклізмів шлунку,
Не залишить смак в біді,
ласуна й ласунку!
***
Nebratan

Наша паска не "кулічЬ"!

...У бурятських кулічі
із тайожним шишем.
У московських "хрєн в пєчі",
(пацюкам і мишам)!

В українців же на стіл,
в гарнім Великóдні,
кладуть ПАСКУ і довкіл
крашанки Господні..

- Не поганьте ж язиком,
свято українці!
Під горілочку з м`яском!
Разом! Й наодинці!

Нахтіґаль.

Згадай весну! Росли тюльпани,
зелена папороть, й часник,-
й чомусь здавалось поталáнить
життєвий розбуяти цикл;
-Чи літа знову дочекатись,
чи в небо скинути печаль:
стрибнути в коникові шати
і цвірконути-"Nachtigall!"
Щоб перестати бути фейком,
коли на те нема підстав,
щоб на горісі соловейко-
лісам про славу щебетав.

Щоб йшли незламні легіони
через літа, через війну,
залізні, "Нахтіґаль" і "Роланд",
- в мою весну і сивину...
***
Nebratan

Шашликус грандіозус.

 

- Посилаю до дідька парадний зал
Ідіть ви до біса дядьки напомаджені!
Я за маленький залізний мангал
І шашлики на вугіллі просмажені!
Чоловіча робота дрівцят наколоть,
Й хильнуть не до стану барижного;
А в Україні багато сволот -
Наколоти запрагли ближнього!

Не хочиться випити, хочеться пить
Воду джерельної істини,-
Не затоптану ігом козлиних копит
Не забруднену калом охвістини!

Тилова еротика.

Якби поему склав я про жіночу сраку
таку м'якеньку від нічних маневрів,
то малював би ієрогліфи укляку
- і спритно довжив вузлик нервів -
Колізією синіх і червоних кольорів,
командою бажання й насолоди,
яку жіночий тил, затиснувши нагрів,
сідницями завдавши мозку шкоди

- Еротика масштабна й тилова
- не поспішає в фронтові окопи -
відпочиває в рухах задом голова,
і строчать лялькою секс-шопи..

Поет трьох слів.

Замість епіграфу: 
Садомазохізм фізичний,- це коли тобі болить, а ти кайфуєш(іх, ох, ах!).
Садомазохізм душевний,- це коли тебе полощуть в лайні, а ти кайфуєш(м-рррр, м-му-рррр!).
Садомазохізм словесний,- це коли тобі огидно слухати, але ти кайфуєш(п-хх,п-ххх, йо-к- дас іст фантастішь!).
("Ще раз про п…ц- Моє оточення у моєму виконанні лайки майже не чує.… Попри те одним з моїх улюблених авторів був і буде Лесь Подерв’янський. Якщо Ви подумали: «О, діагноз», можете далі...(не читати) ги-ги-ги-гм?" Лілія Кузік)

Поет трьох слів-"Чєво же болє?":
Долдон, сантехнік, графоман
- На матюки, читають хворі,
Здорові ж відправляють в бан!
Каструє вроду він жіночу
- І панахиду править їй, -
Апологет словесних збочень,-
Подерев'янський матовій!
Хтось сіє добре,- він погане!
Хтось жне пшеницю,- він тусню!-
"П"-е,"Х"-а і "Й"о$тами шаманить
(Кличе диявола й бісню́)
...Вона приходить!(З матюками),
Члено-рогата чортівня,
- Із лайок, повними мішками,
І жне людей,- горить стерня...
***
Nebratan

Кацапка.

Дачний сезон закрито
вимушено- наполегливо
і стримано
значить успішно:
Після дощів - уже під сонцем
закінчені городні справи
ділянка скопана,
причому якісно і власноруч!
Бур'ян поліг смертю хоробрих
в нерівному бою
із металевим блиском сапки.
І складені у комірчину гарбузи.
І дерево посаджене в садку
ще одна вишенька
із іменем смішним Кацапка,
що продавчинею розрекламована,
як
"Рускій сорт, морозо і устойчівий однако".

Послід терикону.

Невеличкий віршований коментар до світлини свинопиких:

Тупорилих народити.
- Тупориллям жити.
Хочуть урки і бандити,
В дурні нас пошити.
Наша мова їх принизить,
- Язик покусає,
Лижуть жопу сраколизи,
Наче кров масаї.
Присмокталися до Неньки,
Як негр до корови:
Інтелектами бідненькі,
Не люди- полова.
Сміття поміж смітників!
- Послід терикону!
Зграя підлих бандюків
Біля Хама трону...
***
Nebratan / Послід терикону.

Захиститись від Народу(Межигір'ям привид бродить..)

- Захиститись від народу?
Можна.(Ненадовго).
Межигір'ям привид бродить,
Лаписьками човга.
А від нього недалеко,
Шибениця нова.
МВС й служба безпеки,
То її основа.
- Огорожа,- то щити,
Беркутят, що здохли.
Стервами паркан пахтить,
Та донецьким лохом.
Стовп же склали із кийків,
Й мєнтівських шолóмів,
А мотузку з байстрюків,
І бандитських ломів.

Коте-йог.

Рятуй котика,- народ.
- Коте-кошенятко.
Він,- шукаючи пригод,
Втік від мами з татком.
- На вікно чомусь заліз,-
Став вниз головою.
І відмовивсь навідріз,
- Дурощів не коїть.
Так, нещасний і застиг,
В позі коте-лотос.
Тут би йому долі: Плиг!
- Та нема охоти.-
А тим часом в інтернети,
Світлинку впустили:
Котик-йоговий портретик
В Google розмістили.
Під портретом гідний напис:
Врятуйте "котэ-нка"!
(Кіт не може стать на лапи,
Й на хвіст коротенький).


Сat-a-tonic. (Котетонік).
Ступоросиндромний,
Наче дерев'яний коник,
Стоїть в вікні скромно...
***
Nebratan / Коте-йог /04/12/2011 р.
Світлинка Коте-йога побачена на стіні
Арт Руденко в соціальній мережі Google+

РигАналка Карпачова, стадо, і фалічний символ- Відеоверсія.

Послухати і прочитати твір можна ТУТ.

КОРОЛЬ ГЄПАГРАДНОЇ ДУРІ.

Він розірве струни бандурі
І не їстиме більше мацу:
Королю Гепаградної дурі
Ті умовності "нє к ліцу".
Бо Воно, то ще не обличчя.
А мордяка, -ще не лице.
Наркотрафіку він,- узбіччя.-
Для обдурених, зашморг-сильце.
Він дружок Могілєвіча й Шмоні.
Але ворог Івана й Петра.
Його друг в невідмитім погоні.
Наш же вмився у водах Дніпра.
Він, це той, що УПА проклинає,
Й прославляє Голодних Мор.
Він неголений. Він 33-й не знає.
- Він фашистів новітніх хор;
Він король Гєпаградної дурі..
- У якого задовгий ніс.
Ним він нюхає: Все ще в ажурі?
Бурі вітер іще не приніс?
***
Nebratan / ФОТОПОЕЗІЯ / ГОЛУБИЙ МАЙДАН / КОРОЛЬ ГЕПАГРАДНОЇ ДУРІ / 28.10. 2011 р.

ЖОВТО-БЛАКИТНА.

Бабка на мертвому листі.
Жовто-блакитна. Жива.
Колір в ворожому свисті.
Меркне, як рідні слова.

Істота спускається з неба.
тримаючи в крилах німб
Зникає в Вітчизні потреба,
тоді ж, як зникає хліб.

Шепіт сухого листя.
Шурхіт сухих крил.
Їх полягло триста.
на безліч скляних рил.

Пісня машинґверу.

УПА. Дуби. Намети.
І серце молодіє.
І тіло прагне лету.
А у руках надія.
Гвинтівка.("Покращення
Життя.- Уже. Й тепер).
Містами, лісовими хащами.
Залізом кличе машинґвер:
Гайда гуртом у ліс.
Гайда на барикади.
На спину Хам заліз.
А ви ж тому не раді!
Порве, надійно змащений,
Повстанський кулемет:
Табачника "покращення",-
Й нагострений багнет.
Хай машинґверу піснею,
Наповнюється слух.
Гучною і зловісною,
Як крук, повстанців друг.
***
Nebratan / Пісня машинґверу / 21. 2011 р
( світлина з сайту шановного френда nikolauskass(ЖЖ) )

АНА БЕАТРІС БАРРОС.

Ана Беатрі́с Ба́ррос: бразилійка-
Янголятко з Victoria's Secret ,
Гарні крила пришиті до неї стійко,
Гарні очі ховають штучні повіки:
Найгарніша ж вона,- чорно-біла,
Майже гола, і майже готична,
- Загадкова спокусливість тіла!
Її звабливість майже критична..
- Ана вдягнута в біле і чорне,
І сукенки, прозорі ажури, -
Виглядають готичними порно,-
Із вампіра моднячої шкури;
Ніжно вкушену кимось горлянку,-
Чорна пестить похмуро пов'язка
Й на зап'ястях малесеньку ранку,
Смокче чорна на цвинтарі казка,
Про політ білозубий вампіра,
До своєї красуні-коханки,-
Той, що кігті свої розчепірив,
Вип'є кров, під пітьми колисанки..

ДЕМІУРГ ПЛЯЖНИХ АГОНІЙ.

…Море часто жує банани,
Із надутої жовтої гуми,
І екстрімом лежачих манить,-
У стрибаючі хвилі-пуми.
А на березі дівчина мліє,
Не натішившись Казантипом,
Вона морем не просоліє,-
Засмагати буде до скрипу!
Засмагати, вперто-фанатно,
- До зміїної линьки шкіри, -
Довгонігтевий,- моди ратник,-
Відчуття позбавлений, міри.

МОЯ ПЕРСОНАЛЬНА ЧЕРВОНА КАЛИНА( "ІДУ НА ВИ").

Моя персональна червона калина
Вітається жменьками-гронами:
Червоної крові,- жива краплина,
Україною,- в землю зронена.

Щит Великого Князя- червлений,
Наче листя калини під осінь,-
У садку не висаджують клени,
Хоча добрив вони не просять;
- Одиноко,- червона калина,
У куточку на сонці сумує,-
А десь Мати втрачає сина,-
Батьківщина кров не нормує!-
Де твій світ, Святославе Хоробрий?
Мій запльований слинею панків!
В нім живуть Севастополь і СОБРи,
Та вмирають козацькі паланки,
Дохлі беркути гнізда повили,
Оселившись на вільнім Майдані,
- Рани Києва,- новим Ітилем
Покриваються; Й гноєм тиранів.

ПАНЯНЦІ З КАПЕЛЮШКОМ (Доопрацьована версія..)

- У вас гарне око,
панянко
з капелюшком.
Його поволока,
ранком,
цілується з ніжним вушком.

У вас гарний носик,
і усміхнені вуста
української дівчини.
Ваші розпущені коси,
милують хлопців там,
де в коханні,- освідчення.

У вас гарні щічки,
і виразні брови,
темною дужкою.
З ока крешуть бісики, -чоловічки,
просять вдягти капелюшок новий,-
й піти за ніччю-подружкою...

В’ЯЗЕНЬ.

Металева в нього клітка,-
І надійні ґрати,-
І невільниця сусідка,-
Й хочеться мовчати..
В заґратований периметр,-
Людей сміх пролазить,-
Хто б наругу їхню стримав,
- Адже він не блазень..
_________________________

…І не смішно йому зовсім,-
Знайте людські діти,-
Відійдіть же!,- Очі просять,-
Тільки хто помітить..

КІТ МУРЧИК І СУДДЯ КІРЄЄВ.

Сон кота не тривожать ноги,-
Заклопотаних серіалом,-
З мильних бульбашок там залоги,-
Володіють людським загалом..
__________________________

- Їх обіймів м’якенькі лапи,-
Наділяють людей блаженством,-
В рай котячий хочеш потрапить?-
Що ж, – живи, як усі й не ремствуй!
- Якщо вкрадуть у тебе душу,-
То зліпи її тінь з пластиліну,
Й бий подобу, наче баклушу,-
Хай освоїться в тілові- тліну..
А як в суд людину потягнуть,-
Де керує суддя Кірєєв,-
Не звертайте на те уваги,-
Як на Божі закони гєї..
Муркотять на суді прокурори,-
Прожувавши неправди клапоть,
І написаний вирок не вчора,-
Тим, – в кого некотячі лапи..
А суддя,- “тиша в залі” мимрить,-
Так не нявкає й кіт Мурчик,-
І вказівки слухає з Криму,-
Від того, хто неправди в’ючить..
***
Nebratan / ФОТОПОЕЗІЯ / ТВАРИНИ І ЛЮДИ / КІТ МУРЧИК І СУДДЯ КІРЄЄВ / 28.06.2011 р.