Юлія Тимошенко: Виступ 9 березня 2010 року біля пам'ятника Тарасу Шевченку в Києві.
Оскільки за Юлію Тимошенко проголосувало 11 мільйонів 593 тисячі 340 громадян
Української Держави я не можу не опублікувати її програмної промови, проголошеної на чергові роковини Кобзаря.
- Признаюсь, багато в чому не розділяю її поглядів, а вірніш діяльності, чи бездіяльності( як це було під час недавньої російсько-грузинської війни, підписання ганебних і принизливих домовленостей по постачанню і транзиту газу, загравання з деякими регіонами, а вірніше з місцевою псевдо-"елітою"," хіхоньки да хахоньки" з Московським царем, відсутність ідеологічної платформи-список ще довший…).
Але в Юлі не можна відняти її вперте намагання йти до мети і те, шо в умовах страшної світової економічної кризи, вона, все-таки, досить впевнено тримала важелі управління Державою.
Звичайно,- купа негідників серед її оточення, не викликає захоплення і співчуття і ,багато в чому, посприяла її несприйняттю тими виборцями, що проголосували за Януковича чи проти всіх.
І ще одне: без чіткою ідеологічної платформи у Юлії Тимошенко не буде політичного майбутнього!
-Настав час вибирати Юля,- Ви за Україну чи просто за необмежену владу?-Вибирайте!
-Вчіть українську мову, щоб над Вашою вимовою не сміялись навіть агенти ФСБ з найближчого оточення Януковича( чи Хама,як його називають однопартійці-цікаво, це партійне поганяло чи агентурний псевдонім, отриманий ще в КГБ?),-викиньте аферистів і українофобів з свого одноіменного блоку і тоді Ви отримаєте підтримку людей!
ВЛАСНЕ САМА ПРОМОВА:
Ми сьогодні зібралися на святому місці – біля пам’ятника генієві українського народу – Тарасові Шевченку. У складні вирішальні часи українці завжди зверталися до Кобзаря, йшли до свого національного пророка, черпали з глибини його духу наснаги і сили.
