Коли б Я міг, то миттю скинув,
усі немислимі гріхи.
Й вісь зла в невинну пуповину,
зв`язав, між потерті й трухи.
Коли б Я міг, жбурнути німби,
блискуче-сяючі в чортів,
я б звеселився в небі, ніби,
там цап з козлом протупотів,
кийок дебелий і батіг,
й шмагав би бісову зазнайку,
й на карі іншій наполіг.
Так, Я б вчинив це правосуддя,
коли б Я, добрі люди, міг.
Але не можу. - В колі чуда,
в мені відсутні зло і гріх.
Я Божий Син, й тому прощати,
- із Неба мушу всіх і вся.
Пробачте, вбиті злом солдати.
Пробачте, о́брази мерця.
***
Nebratan
