Я слухав Господа у небі,
і чорта. В злобному витті.
Я бачив янгола у требі,
і навіть біса в каятті.
Все марнота. І все минає,
у Потайбічному і тут.
Степан. Джохар. Іса Мунаєв,
здається більше не прийдуть..
вони боронять Небеса.
Тривога тут, в овечім стаді,
що потребує каш з вівса.
Іржуть як коні, той і інший,
який на Неню хрін забив.
Але їх спалить промінь Вишній,
з дерев Едемських і олив.
В горлянці кісточка застрягне,
і клей на лисій голові!
Й облізла паска в ад потягне,
з жахливим Вієм на сові.
Все марнота, і все минає,
сказав колись Екклезіаст.
Та будьте ви із Тихим Раєм,
там де Кобзар і добрий Пласт.
- І не ставайте на коліна,
щоб вас у тлін не підняли.
Твердійте так, як Божа глина,
й Герої, що уже прийшли..
***
Nebratan
