Ще немає "Музею снів",
та відкрито "Музей Сновидений"
він для правильних пацанів
і для тих, хто в видіннях геній
Мені ж сниться чорна ікра,
яку їв з трьохлітрової банки,
мені сниться Господь Ра,
що виконує всі забаганки.
А вже потім і сам Дагестан
- у якому ніколи не був
сниться хвиля каспійських сутан
і мулла, що чомусь склодув.
- Закохані усіх країн єднайтесь в палкому поцілунку проти зла, а незакохані,- у нелюбові кайтесь, щоб ваша половиночка прийшла!
Закохані свою любов єднайте в палкому поцілункові натхнень, живих кохайте, а не порносайти, - хоча б на Валентинів День!
Закохані,- обіймами з'єднайтесь, щоб загорітись поцілунком навесні - в зимові мізери і літні гігабайти, - у валинтинки-ночі й валентинки-дні! *** Nebratan
Дачний сезон закрито
вимушено- наполегливо
і стримано
значить успішно:
Після дощів - уже під сонцем
закінчені городні справи
ділянка скопана,
причому якісно і власноруч!
Бур'ян поліг смертю хоробрих
в нерівному бою
із металевим блиском сапки.
І складені у комірчину гарбузи.
І дерево посаджене в садку
ще одна вишенька
із іменем смішним Кацапка,
що продавчинею розрекламована,
як
"Рускій сорт, морозо і устойчівий однако".
- оголене кохання - стогін бор-машини
нестерпний біль - нестерпна насолода
- раптовий землетрус на персах - чини
- геройські і не дуже - як дівоча врода
оголене як дріт- гарячий навіть взимку
закопане в подробиці інтимні
друковане лиш іноді і продане на ринку
без відома всезнайок Епістимій
оголений - і пристрастю - керований верстат
тілообробний - і - закохано - безжальний
завжди готовий - поглядів нескоса адресат
точно спрямований і точно не загальний
оголені - працюють витончено в ліжках
трава нескошена - тож гарні аромати
- опуклості що бажані - пушок на ніжках
обнятися руками - а - бажаннями впіймати:
оголена - жіночим тілом - куртизанить рима
коралями на шиї - голубами в небі
вуста в вуста цілунками - злиттями одержима
оголена цнотою як лебідка й лебідь...
*** Nebratan
кліпати очима, повними мошки́,
- не забарюсь!
- надвечір поливати огірки,
улюблених танюсь;
далеко море і священний Ганг
русалки й їхній краб
ближче до сходу, з гуми, шланг,
вологами Кааб;
а грунт, мов чорний камінь
- в власному дворі!
- моє святилище і храмень,
і вмістилище дарів:
Три слова,
що в житті найголовніші:
"Я тебе кохаю!"- Так, чи ні?
Язик і мова
недозрілі і спіліші
все в рот запхаю літом й навесні.
Та не зимою
і не осінню тяжкою
в часи лихі для України і людей.
Невірячим Хомою
був. Що я накоїв,
терплячим бувши, до чужих ідей?!
Три слова
головні тепер мої
(моїх вінків тернових сховища):
Прадавня мова
й речень, солов'ї
і Україна, що без Януковича!
*** Nebratan
Рип-рип сніжок далеких вулиць.
Скрип-срип копитонька мавчат.
Хряск на зубах грушевих дулиць.
Шум в вухах скайпних потерчат:
Де ж ти надіє, що востаннє
Так на початку й не прийшла?
Бруківка львівська для повстання,-
Як серце мумій для Пахла..
Братове Грімм! Нечиста сила:
Відьмі хвостяру підпаліть!
А щоб від болю не вкусила
- Вгамуйте їй радикуліть!
Кістки зібгайте, і в масажі
Кидайте, і в торішній сніг.
- Камін дає багато сажі,
Тож бийте нечисть навідліг!
Паліть куйовдинами смути.
- Печіть коханнями свічок.
Сідлайте молодіжний скутер,
Бабусин тріть на пил мачок!
Ростуть коноплі на городі?
Залишилися ще з зими?
Комплект згодиться при нагоді
Навіть за стінами тюрми..
- Тобою заповнений світ,
Тобою заповнений мир,-
Тебе випестив Новий Завіт,
З мирра кохаючих смирн..
________________________
Я збираюсь поїхати в осінь,
- Коли тебе покохав;
Чи в літо, яким передовсім,
Щиро тобою зітхав...
А можливо в найкращу весну,
Коли ми зустрілися вперше:
Солодше нектару, гірчіш полину,-
День у ній пролетів, померши..
________________________
..Він помер, не спіткавши ніч,
- Бо весною немає темряви..,-
А листочки летять із гілок -паліч,-
Й шумлять, стаючи деревами..
*** Nebratan / ЛІРИКА / КОХАННЯ / ТОБОЮ ЗАПОВНЕНИЙ СВІТ.. / 05.04-21.06.2011 р.
Праця їх кропітка й непомітна,
А обличчя маленькі й скромні,
- Вчать красою нас жити квіти,-
А не скніти в буденній втомі..
____________________________________
...Хто воліє покинути місце
Де краса диктує закони?, -
Коло сонця,- Боже колісце,
- Небо синє,- його гомін..
Тіло можна в землі забруднити,-
Але тим зберегти душу,
- Хто захоче піти в бандити,-
Ящо квіти його зворушать?
_____________________________________
Гарні квіти.. Струмочки кохання,-
Неба синього й жовті сонця;-
Заховати б наш світ від тиранів,
У простягнутій їхній долоньці..
*** Nebratan / ФОТОПОЕЗІЯ / КВІТИ / СТРУМОЧКИ КОХАННЯ / 13.06. 2011р.
Осінь вмираючого Самурая,
Який загубив свій меч
- Найдовша. Вона відбирає
Весну,- лезами кровотеч..
____________________________________
Кохання моє,- чорний клинок,
Вкрадений ненароком:
Вістря- день, пробиває блок,-
В твоїх очах, заволоку.
Я той, - хто кохає їх темряву,
Я той, - хто кохає їх істину,-
Я іскра з каміння-кремнява,
Що під мечем потріскане..
____________________________________
____________________________________
А весни розплескують сльози,
Невиконаним харакірі:
В Самурая невтішні прогнози,-
Адже Він помилився в вірі..
*** Nebratan / КОХАННЯ / Я ТОЙ..( ОСІНЬ ВМИРАЮЧОГО САМУРАЯ )/ 22.03. 2010 р.
Холодний день бринить яскравим ранком,
- Немов злітає білий дивний птах.
- Чому ж тоді ,- моя чарівна мавко,
Не грієш ти тюльпани на вустах?
Тендітні дуже..- Ці весняні квіти!
Червоний гурт їх в вазі зачекавсь,
Цілунками твоїми, щоб зігрітись,
Й лишитися красою біля нас..
Мчу шляхом степовим, немов на крилах,
- Вже не існує більше перепон:
Краса твоя, як незборима сила,
Прямує поміж стужавілих крон.
Колючий вітер розкривається снігами,
Що пута рвуть усіх пересторог,
І не лишилось більше поміж нами,
- Ні сумнівів ніяких , ні тривог!
- Приходь скоріше із лісів прадавніх,
У цей сумний, й холодний світ,
Щоб забринівши у веснянім славні,
Мені віддати сонячний привіт!
Хай сніг розтане у твоїх долонях,
Пролившись на чоло рясним дощем;
І молодість, як золотавий сонях,-
Зросте, і поверне кохання щем !
*** Nebratan /ЛІРИКА / ВІРШІ З СТАРОГО НОТАТНИКА / КОХАННЯ / ПРИХОДЬ ..
Гарних маків назбираю-
Тобі в жовтім полі;
Й на сопілочці заграю,
Щоб з”єднати долі!
Жовте поле й небо синє,
Дівчина в віночку!
- Привези нам сопілчино,
Діточок в візочку!
Щоб цвіли червоні маки,
Мов дівоче серце!
Україно,- роди злаки,
Та вгощай і перцем!
(за мотивами пісні Гері Гельда (Gary Geld) на слова Пітера Юдела (Peter Udell) - "Sealed with a kiss", що стала всесвітньовідомим шлягером після того , як її виконав поп-ідол 60-х років минулого сторіччя Брайан Хайленд (Brian Hyland) )
прослухайте аудіоверсію твору:
Хоч час розстатись з тобою на літо,
Мила, обіцяю в цей день прощання:
Де б не був, буду слати листи звідти,
Що запечатані поцілунком кохання.
Холодне і самотнє літо, де відсутня ти,
Я відчуваю порожнечі гіркий трунок.
Але я слатиму щодень електронні листи,
В яких свої мрії поміщу в поцілунок.
Я побачу тебе скрізь, наче сонця промінчик.
Я почую твій голос всюди.
Я побіг би, щоб впасти в ніжні обійми по вінця,
Але мила, тебе там не буде.
Як можем розстатись на ціле літо і по якому праву,
Кохання просто змінити влітку, нудьги пакунком.
Давай конверт залишимо ми,- із коханням в заставу,
Про зустріч у вересні,- й склеїм його поцілунком.
Так, збирається бути холодним- моє самотнє літо,
Відчуваю твій дотик порожнечі віщунко.
Я пришлю все кохання тобі, електронним цвітом,
в днів конверт, запечатаний поцілунком..
То мій, кохана тобі дарунок.
На твій імейл- мій поцілунок.
Лист із любовним трунком,
запечатаний поцілунком.
Запечатаний поцілунком.
***
...Чому люди закохуються весною, а признаються в коханні, здебільшого,- осінню?
Чому люблю безтямно і пронизливо пробудженими вихорами чакр,- тебе, -ніби систему сервіс-пак? А за спиною шепіт: як принизливо, у когось закохатися,- аж так.. І кинути,- порадників не брак, як лезом у коханої лице: Словами зречення,- оце: -"в любові затаїлась сила зла- -полюбиш, мимоволі, і козла" - Поганий, значить, запах, - від божевільного і цапа,- Він пише на коліні рапорт і забирає чорний прапор , щоб я сміявся, а не плакав, А ти б, - у очі плюнувши, -пішла..
..Не хочу слухати нікого,- віко осені обличчя, - чимсь нагадує твоє,- й мовчання, яке спокій не дає, - Бо відриває серця тугу, й стосами, складає, як болючі ранки, чи закривавлені світанки: Туди,- де щем розлуку впізнає.. А я скажу усе ж, навіки і пронизливо, закоханий без тями я! -Нехай відповіси: даремно не зітхай.. А я скажу тобі , хоч це принизливо, Прошу.. І ти,- нарешті покохай.. ***
