Округла форма снів Віри Павлівни(неПРилічна поема за мотивами).

Вступ в дупу.
“Читаю тебе, як розчинену книгу,
Через сторінку, бо злиплася.
Срака…
(……………………………………………)
Щоб ти не помітила, бідна дурепа,
Що сплю з твоїм хлопцем
Два роки.”
(автор Сметана з Рожевого Слонику).
 1. Розчинена.

Читаю Рожевий Слоник
неначе відкриту кригу,
в борщі розчинених дуп
В каструлі стоїть ополоник
чекає відлигу
закритих статéвих губ.
А розчином слоників
живляться аркуші прози:
Чужі дівчата-чужі сонники!
(Бідні на вміст лактози).
- Відчиняю двері!
Там кайфи безмежні!
Ти нарешті впадеш з небуття:
З Лондон-дері!
З Ейфеля вежі!
З генделику “Круть і Крутя́к!”

Просвітлена.

- Ви мали Божий дар, але німіли
в чужому морі, й "мірі" навпаки,
- не чули соловейка, і не сміли,-
садків вишневих вивчити рядки..
Тривало довго так, аж поки нóва,
- вас істина не просвітила враз:
воістину велика, українська мова,
воістину великий український час!
А я малюю вас не пензлем, а віршáми
- я стиха плачу мороками рим,-
й радію, що ваш світлий ранок з нами,
і не фальшивлю янголом старим..

Ступеньки (Концепція сходження в висоту).

Страшне перо, але не в гусака!(Спотворені стегна).

"...твій вигин плеча брови бедра
волосся трепет
забутий светрик et cetera
молдавський шепіт"
Тарас Федюк

відбірним суржиком брова нагріта!
- "бедрованим" тремтінням пліч, -
остання викликає шепіт укрсучліта,
"й так далі-et cetera"(слів каліч):

прикрите светриком набедрика волосся,-
молдавське, наче шепіт забуття;
а стегна голі, наче виголена Моська
- жовтіють, як незварена кутя.

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ (СУП).

Сучасна українська поезія:
Су-ук.
Поез – метафор,- і поз
СУП.
Митцями керує переверзія:
гнучкість вербових лоз.
Їх дрюк:
садомазохізм нюнь і доз,
струп.
Їм близька шоколадна експресія,
власних рук.
Так гнійний жук,
що живиться плоттю,
якому не властива живих агресія.
Любить труп.
Це його і їх тотем,
і їхній тримальний сук,
мертвих з народження тем.
Їх гімн. - Юди, іскаріоттю.

Новітні поети п'ють каву літрами,
палять цигарки метрами.
Тупо.
Метуть вулиці битими макітрами,
ховаючи під своїми светрами;
Рупор.
Бо правда не обходить манірну групу,
що п'є каву з філіжанки-ретро,
згадуючи літню подорож в Гваделупу,
і втішається тусовочним СУПом,
впадаючи в наркотичний ступор.

Їх СУП, зварений для них же самих,
і тільки.
Вони не читають "Кобзар".
Це їх принцип.
СУПні кажуть. - В Україні немає лих.
Ніскільки.
Під рядків-літер бездарний базар,
підстилки
і секс-шопні принци.
Живі пастилки,
які пережовує влада,
видавлюючи з сторінок-туб.
ОпіслЯ.
Стікає лиш СУПо- помада,
з плямкаючих владних губ.
Того самого. (Який мля)...

***

ХАМИ І ЛАМИ- ФІЛОСОФІЯ ГОЛОДНИХ І ГАДІВ:

 СКЛАДОВІ.

-З чого складається наше життя?- З вчинків,сну, кохання, роботи, їжі, грошей чи слів і думок? -А з чого складаються слова(думки)?
- Звуків, літер, відчуттів, відлуння? -Чому ж ми не розуміємо значення наших вчинків і слів?-Не хочемо думати?  -Чому не хочемо вірити в Добро, а часто вибираємо натомість Зло?- Що це,- експеримент надприродних сил з мікро-пліснявою людства на тілі планети? -Так кажуть гностики.. -А я вірю, що наше життя на планеті Земля , лише підготовка до Життя Вічного.-Навчання жити вічно нелегке.. -І не всі витримують випробування і падають "хамами" на самісіньке дно, думаючи, що опинились зверху всіх і навіть зверху самого Господа Бога і матінки-Землі! -А ми їх годуємо, пестимо, як "еліту"(так хами себе нині називають),хоч  насправді така "еліта" лише майбутній  вміст пекельних казанів!- Адже навчання рано чи пізно закінчується і приходить пора вибору!! - Світло чи Темрява? -Небеса чи Твань?
  -Але ж для багатьох "елітних" і неелітних , жити в Темряві і багнюці і означає бути в Раю, а Пекло для таких- благородні вчинки і стежка до безмежних знань про Творця і Всесвіт.
 ...В більшості ми все ж прагнемо до Добра. -Але на наших спинах надійно всілись поборники і слуги Темряви, її "попи" і "богослови", що прикриваючись сутаною, насправді служать Сатані і Мамоні. -Ось така зараз Україна. -Такі Ми! -Українці. - Віками лагідні і незлостиві, і ладні нагодувати всенький світ , аби наша хата залишалась скраю.. -Неначе ми не живі люди,а лише чиїсь відлуння..
 - Лише шепіт тих славних Лицарів і героїв, що прославили Україну в віках..

 Кохання-оханння-хання-ання-ння-ня-я!

Дзвін-звін-він-ін-н?

Повстання-овстання-встання-стання-я!
Волання-олання-лання-ання-ння-ня-Я!

Стін-тін-ін-н-н-н-н?

Кроки-роки-оки-ки-и -

Сходу-ходу-оду-ду-у…

Зроду-роду-оду-ду-у

Стоки-токи-оки-ки-и?

В безодні-езодні-зодні-одні-дні!

- Зради-ради-ади !

Повзуть-овзутоь-зуть-уть-ть-ь:
 Голодні-олодні-лодні-дні-ні-і!-

- Гади- ади-ди-и!

Пасуть-асуть?-суть?-уть-ть-ь?

Їх хто? -х хто?- хто?- то-о!

-Не хами- ами?- ми?- и!

Болото-олото-лото-ото-то!

З очами- -чами-ами- ми!

Тварини-лами- ами-ми- и!

***