"Нє старєют змєйой в ватє рани!"

"Нє старєют змєйой в ватє рани!",
нам розказує біс Мертведчук.
Пшиком ватяні стогнуть пукани,
бо бояться козацьких шаблюк!

В сраки ватяні встромлять і піки,
добрі люди, що тешуть кілки.
Щоб утік Мертведчук й його фріки,
і не шастали з ним байстрюки

- Їх хуйлом наштамповано море,
аквафрешно-коричневих как.
Воно звісно ж брудне й непрозоре,
як і сам той серун і мудак.

На Мальдівах.

Сонце гарно на Мальдівах
припікає в сраку
Повно правих там і лівих
впало з переляку:

(Що засмагнуть не на повну,
під чужу колядку!
Що не виберуть коштовну
й жирну шоколадку!)

- А Петро тим часом лиже
те, що вибрав Путін;
Й Медведчук..Вороже й хиже,
і гидке по суті.

Напевно...

 

Вирвана поспіхом
гине
у пролісках рання весна
так фіолетово раді
їй вироби з глини
глечики й вазочки стильні
і
марно радіє нагоді
побавитись кольором талого снігу
налита з під крану
хімічна вода
яку не очистять пелюсточки холоду
від спеки базарних бабусь

СТРУМОЧКИ КОХАННЯ.

Праця їх кропітка й непомітна,
А обличчя маленькі й скромні,
- Вчать красою нас жити квіти,-
А не скніти в буденній втомі..
____________________________________

...Хто воліє покинути місце
Де краса диктує закони?, -
Коло сонця,- Боже колісце,
- Небо синє,- його гомін..
Тіло можна в землі забруднити,-
Але тим зберегти душу,
- Хто захоче піти в бандити,-
Ящо квіти його зворушать?
_____________________________________

Гарні квіти.. Струмочки кохання,-
Неба синього й жовті сонця;-
Заховати б наш світ від тиранів,
У простягнутій їхній долоньці..
***
Nebratan / ФОТОПОЕЗІЯ / КВІТИ / СТРУМОЧКИ КОХАННЯ / 13.06. 2011р.

ВИШНЕВИЙ РАЙ.

ПРИХОДЬ..

Холодний день бринить яскравим ранком,
- Немов злітає білий дивний птах.
- Чому ж тоді ,- моя чарівна мавко,
Не грієш ти тюльпани на вустах?

Тендітні дуже..- Ці весняні квіти!
Червоний гурт їх в вазі зачекавсь,
Цілунками твоїми, щоб зігрітись,
Й лишитися красою біля нас..

Мчу шляхом степовим, немов на крилах,
- Вже не існує більше перепон:
Краса твоя, як незборима сила,
Прямує поміж стужавілих крон.

Колючий вітер розкривається снігами,
Що пута рвуть усіх пересторог,
І не лишилось більше поміж нами,
- Ні сумнівів ніяких , ні тривог!

- Приходь скоріше із лісів прадавніх,
У цей сумний, й холодний світ,
Щоб забринівши у веснянім славні,
Мені віддати сонячний привіт!

Хай сніг розтане у твоїх долонях,
Пролившись на чоло рясним дощем;
І молодість, як золотавий сонях,-
Зросте, і поверне кохання щем !
***
Nebratan /ЛІРИКА / ВІРШІ З СТАРОГО НОТАТНИКА / КОХАННЯ / ПРИХОДЬ ..

КОЛІР РОМАШОК ВРАНЦІ, ВДЕНЬ ЧИ ВЕЧОРОМ РІЗНИТЬСЯ ..

     БІЛИХ РОМАШОК ЧОРНА МЕСА.. 

            (СОЛОМІЯ-SALOME)

Білих ромашок дрібноту пахучу
Візьму у пальці дуже обережно
Їх ніжний запах віршами озвучу
В клавіші вітру одягну бентежно..

Нехай наспівують мелодію камеї,
Що вихорем залишена у спадку,
Про шию у льоду, красуні Саломеї,
І про її жорстокость, і загадку..,

КРАСА ЗАПЕРЕЧУЄ ДАРВІНА...

ПІВОНІЯ-БЛЮЗ (БЛЮЗ ДЛЯ Т.)

Кожна квітка втілює в собі задум Творця про безмежну досконалість Краси-єдність макро і мікрокосму, музики, кольору і тепла Всесвіту. 

-Розглядаючи квіти зблизька, ми починаємо бачити одне з облич Бога..

В бутонів щоліта полоні я,
І пахощів їх пелюсток..
-В саду розквітає півонія
-Немовби до Раю місток

ВЕСНЯНИЙ РЕПОРТАЖ: ВЕСНА,САД, КВІТИ ТА ІНШІ ОЗНАКИ ВІДРОДЖЕННЯ ПРИРОДИ

ВЕСНА ЖИВЕ..(ВЕСНЯНИЙ РЕПОРТАЖ)

В подвір'ях тихо шепчуться тополі
З проханнями весняного тепла,
І перші,- до гілок листочки кволі,
Весна їм сонцем-вітром принесла