вівторок, 31 березня 2015 р.

На Петлі́ Петра женили(оптимістична балада).


В Чорнім Лісі Петя суддям
на хліб не намаже!
Все розкаже добрим людям,
- і все їм покаже!
Як в Москву тікав від "хунти",
як за рубль продався.
Як брав долари і фунти,
як з хуйлами знався.
Вирок буде злим й суворим.
Без жалю́ й пощади.
Проведуть "партійні збори"
цівки і приклади.
- І багнети із ножами
слово перше візьмуть,
щоб встромили їхні зами
Петі лезом клізму!

Два стовпи біля сокири.
Зверху деревина.
Вирок праведний і щирий,
але не провина.
Кайся Пєтя Комуніздьєв!
Кайся Симоненку!
Люту смерть собі наїздив,
й Зюганова Генку.

понеділок, 30 березня 2015 р.

Камбоджа.


Камбоджа факт з пальм Кампучій.
Спартанці воїни. Перси бандити.
- Не вішай собак на лійки олій!-
Вовків боятися, в ліс не ходити!
Ворог не свій, свій не чужий!
Коротко стримую схвальні емоції.
Обама й Сенат.- Баба й мужик.-
Високоточній зброї мої промоції!

Ми посилаєм. Конгрес вату лає.
Друзі о`кей.- Вороги́ чікі-пік!
- Піхота морська медузи долає,
бурятів-монголів в один клік!

Цинічні янголи.


Закину бомбу шок-спинальну у мерéжі
хворобою Альцгеймера пройдусь,
і візерунком в Ейфелевій вежі,
і Тенеріфом з містом Санта-Крус.

Я острів, інженер, і самогубця.
Зникаю в мегабітах і стрічках.
Я тест на витривалості тризубця,
в солоних від кривавості річках.
Балони з киснем вибухають рано,
закинувшись в даремній пізноті,
текіла випивається в Серáно,
а Сіранó винюхував в цноті́.

неділя, 29 березня 2015 р.

Дощ перед Великоднем.


Вітер завиває за вікном.
Дощ періщить контрабасом шибку:
"Сатана на їжі економ,-
упирем лови холодну рибку!"

Дерево від протягу скрипить.
На гілках сухих вологі птахи.
- Душу хочуть моторошно пить
яничари, гобліна, й сипахи.
- Шабля провертає ятаган
задалеко від піщини Гобі.
Чорний дзьоб розтрощує наган
в крихти героїну вузьколобі.

четвер, 26 березня 2015 р.

Цинічний Петро.


"Цинічні бандери" обмовився він,
зрівнявши повстанця з бандитом.
Не міг же не знати,- гірчиця не хрін,
й тарілку не сплутать з коритом.
Це мій, і сусіди, і ваш Президент,
і всіх однотурних цукерок.
На дурість, й образу отримав патент,
і Хáмві з північних америк.

Сірі чоловічки.


Стіл сірий в них. Це НЛО.
Обидва сірі чоловічки.
Гризню їх схвалює Хуйло,
подяки пишучи у лічки.
У сірих із Чужими мир.
(Так зване "мінське перемир`я"),
керує спільний ним кумир,
втрачає янгол миру пір`я.

Натонко ріжеться хамон,
і віскі з пивом славно п`ється.
Здружився з "беркутом" ОМОН.
Гуляють разом троль і йєті.

середа, 25 березня 2015 р.

Геройська тáнтра.

 
Сьогодні ми копаєм землю.
Мурашко, люба, відпочинь!-
Собі в рятунок, їм на гембель,
під березневий кулі "дзинь!"
Христос був теслею, як батько.
А Тор мав цвяхи, й молоток.
Про мир не маємо і гадки,
у нас війна, і в бій квиток.
В Ісуса й Одіна Вальгаллах
поняття різні про буття.
Червоно-чорний в битві спалах
ми доведемо до пуття!

вівторок, 24 березня 2015 р.

Зібралась Вата пошуміти..


Ні. Не спочив Владольф у Бозі.
Не зник в дияволі іще.
Тільки сховався у некрозі,
укрившись бісовим плащем.
В кругу друзєй він.(Колі мумій).
В параді кинутих "дєдов".
З "9-тим мая" в скупці-ГУМі,
фашистєн, ватєн, і кондóв!
Для дурнів цинк, і супермаркет
Труну і зброю вибирай!
Є одномісні, є і спарки,
і пропуск в пекло є. Не рай.
Владольф пече, Владольф шинкує.
І насипає кашу в щі.
- Й Адольфа Гітлера мавпує
(носить коричневі плащі).

Документальна баєчка про Петю, Сєню, і Бєню.


- Одна мова в українок
про війну і скруту!
Що на цвинтарі Барвінок
вбив Червону Руту..
- Затихає наша пісня
в чорних териконах.
Українська мова лишня
в східних лепреконах.
Правлять в Харкові й Одесі.
Риють в Січеславі.
І завжди при інтересі.
І завжди "ласкаві".
Ляжуть нишком біля серця,
й лижуть смертю руки.
Ще й прохають "не розсердься!"
на вужі й гадюки!

субота, 21 березня 2015 р.

Донецький доктор(Менгелє).


- Ходив у білому халаті,
- але не хворих лікував!-
Щоб полонених каструвати,
пірнув ножами в автоклав.
Й ошпарив леза "руцкім міром",
й себé ГУЛАГом  намастив.
І нагострив фашистським звіром,
страшного збочення мотив.-
Зіг Путлєр! Хайль бутилка водкі!
Бухло! уРодіна! Сартір!
Сєксоти, Бєрія, наводкі,
діро-донецький бузувір..

пʼятниця, 20 березня 2015 р.

Іловайський котел.


Команда зниклим безвісти і мертвим.
Прохання втиснутому в бруд.
Наказ відносно цілим, і фрагментам-
Вставай і йди на Божий суд!

Вас офіційно триста шістдесят.
Неофіційно значно більше.
Вставай убитий задля нас солдат!
Вставай і йди. Христос утіше!
500-т поранених.- Шеренга йде їх рік.
Потрапили в полон чотири сотні!
- Хто відповість за зниклих і калік?-
Хто ви, що зрадні і мерзотні?

Щезає пам`ять від покинутих могил.
як в морі бриз, як в річці хвилі.
- Жахливий океан забутих тіл,-
в байдужому від подарунків штилі!

четвер, 19 березня 2015 р.

Останній бій сьогодні.

(документальна поезія про бій партизана "Тіней" з московськими окупантами)
Живу сьогодні. Коли град, як дощ.
У вибуху, гранатах, і осколках.
Живу учора.- На слідах підошв.
В розривах мін, і в пащі вовка.

Повзу вночі. Коли потрібно йду.
Нечýтно, та жорстоко, й хитро.
Мій провідник козацький Манітý.
Моя кохана,- то богиня вітру.
Я тут. Я там. Чекай мене Донецьк.
Чекай Луганськ! Чекайте окупанти.
Я бачу гнид,- й беру на олівець,
й Тіня́ми розпорошую на кванти!
А воші я між пальцями давлю,
сталевими і грізними воднóчас!
- Тим нашу Україну звеселю,-
жуки у пеклі сплять. "Буена ночес!"

середа, 18 березня 2015 р.

Паскудний ювілей (до річниці ганебної здачі Криму).


..Минає рік.- Згадаєм, ну ж бо!
Як відбувалось. Як було.
Як в морі здохла з ними дружба,
як народилось їх Хуйло.

Цей відзначаємо без чарки
не вікопомний ювілей.
- Хапаєм ворога за барки,-
"Кацапе, дурника не клей!"
- Ми ще були такі наївні..
У "світло" вірили, й кийки.
А мамонт вже ощерив бивні,
й сплів лапоть нам за копійки́.
- І бив рублем, і язиками,
й носив гвинтівку, й кулемет,
а ми з порожніми руками,
- мис захищали Фіолент.

неділя, 15 березня 2015 р.

Ностальгічний бенкет

Колись були ми школярами,-
в перервах бились за футбол,
й плювали зверхньо на сто грами,
в лайно вступивши, й комсомол.

В дитинстві, й юності на запах
- інакше все до навпаки́!-
Кізяк, як "Ма́льборо", а граппа,-
як римські в носа штурпаки.

пʼятниця, 13 березня 2015 р.

Пропажа.


Воно пропало. Як забавно
зреагували блоги й ЗМІ!
Карикатури ходять плавно
через Європу в руцкій мір
- І фотожаби, і картинки,
і стєрх, живучий на мітлі,
й баба Яга, що смерті з кринки
ллє щедро в путєнські бутлі́

Подівся карлик десь. Уродєц!
(носатий виродок-старпьор).
Заметишивсь його народєц,-
Мєдвєдь зчепилися й Бабьор!
- А на Північному Кавказі
Аллах поквапив на джихад
проти розгнузданих Євразій,
й за гроші куплених посад.

понеділок, 9 березня 2015 р.

101-ше дев`яте березня.

В ніч глибоку на дев`яте-
Березня воєнне.
Сто одне. (Не круглодате).
Але з мук геєнни..
- Побалакали з Тарасом!
Про Дніпро і кручі.
Чи в вишневому потрясно?
Чи там ходять в гучі?

Відповів мені Шевченко
грізним риком з хмари,-
"Я не Гройсман-Порошенко,
- й не терплю піари!
Нема раю без родини,
що не має щастя,
не міняю я свитини,
на фірмóве мастя!
За садок, що біля хати,
й аромат вишневий,
буду Господа благати,
як за здобич леви.

середа, 4 березня 2015 р.

Нога.


Нога моя , і не моя.
Як же багато в ній чужого!
Ніби кував її зброяр,
вождям Беніну, Гани й То́го!
Сережки в вухах? Ні, і ні!
Лише осколки у всім тілі.
Штирі залізні, і штирні,
штирьочки у мені засіли.
Дрібніших тисячі, й один.
Малих десятки, більших менше.
Біль від усіх, шипом ряднин,
мене вкриває, й дробом рéшет.
Related Posts with Thumbnails