Прохання втиснутому в бруд.
Наказ відносно цілим, і фрагментам-
Вставай і йди на Божий суд!
Вас офіційно триста шістдесят.
Неофіційно значно більше.
Вставай убитий задля нас солдат!
Вставай і йди. Христос утіше!
500-т поранених.- Шеренга йде їх рік.
Потрапили в полон чотири сотні!
- Хто відповість за зниклих і калік?-
Хто ви, що зрадні і мерзотні?
Щезає пам`ять від покинутих могил.
як в морі бриз, як в річці хвилі.
- Жахливий океан забутих тіл,-
в байдужому від подарунків штилі!
- Солдат іде на Суд Страшний.
Безстрашний, хоч без рук і ока.
Повзе без ніг стараннями весни,-
стрибає взимку фрагментарним кроком.
Минає гради, й вітер, і дощі.
Проходить мимо смерчів на світанку.
І пролітає з "Буратінами" корчі́,
й вилазить головешкою із танку.
- Чекає ненька у далекому селі.-
Вставай боєць, рушати треба!
Нема потреби в Іловайському котлі,
якщо пора Душі сягнути Неба!
Небесний Óтче, й Ти, що Син Людськи́й!
І сонми янголів для праведних і грішних.
- Для чого світ спотворений такий?-
Невже лишень для зрадників успішних?
"І кожному воздасться за гріхи"
(За кожну дію, і за кожне слово)
Архангел Михаїл тримає меч, й ваги́.
Ісус Христос не судить помилково!
Живі і мертві. Воздаяння і добро.
І атеїсти. І язичники. Й юдéї.
Навіть ворожки з картами тарó.
Навіть діра донецької Вандеї.
І кожний вирок свій отримає в Суді.
Солдат і воїн. Зрадник і безчестя.
І бідний! І багатий!- Й сиві!- І руді!
За Іловайськ, й прицілів перехрестя..
***
Nebratan
