неділя, 29 березня 2015 р.

Дощ перед Великоднем.


Вітер завиває за вікном.
Дощ періщить контрабасом шибку:
"Сатана на їжі економ,-
упирем лови холодну рибку!"

Дерево від протягу скрипить.
На гілках сухих вологі птахи.
- Душу хочуть моторошно пить
яничари, гобліна, й сипахи.
- Шабля провертає ятаган
задалеко від піщини Гобі.
Чорний дзьоб розтрощує наган
в крихти героїну вузьколобі.

Після смерті ніби й не болить.
(Як ніхто за душу не щипає).
В симбіозі з жовтими блакить.
Першість в пануванні за Китаєм.

...В Абу-Дабі спека равіоль.
В Києві постійна холоднеча.
В Франції прокинувся Де Голль,
Із Москві тікає колотнеча.
Дощ марудить вікнами за борт.
Він летить, та падає незмінно.
Як рогатий,- в пузо бурі чорт.
Як у шлунок стада буре сіно.
Краплі сумніваються вночі.
Рушники ховаються в макітру.
Вурдалаки матимуть харчі
в завиваннях праведного вітру!

Сам В Собі закопується вглиб.
А Святий в святе з непереможним.
Сам Ісус для тисяч ділить хліб.
Сам Христос вино смакує з кожним.

На Великдень дзвони і весна.
Крашанки розписані в віконце.
В дощ пітьми вписався сатана.
А Господь вмальований у сонце.
***
Nebratan​
Related Posts with Thumbnails