У вибуху, гранатах, і осколках.
Живу учора.- На слідах підошв.
В розривах мін, і в пащі вовка.
Повзу вночі. Коли потрібно йду.
Нечýтно, та жорстоко, й хитро.
Мій провідник козацький Манітý.
Моя кохана,- то богиня вітру.
Я тут. Я там. Чекай мене Донецьк.
Чекай Луганськ! Чекайте окупанти.
Я бачу гнид,- й беру на олівець,
й Тіня́ми розпорошую на кванти!
А воші я між пальцями давлю,
сталевими і грізними воднóчас!
- Тим нашу Україну звеселю,-
жуки у пеклі сплять. "Буена ночес!"
- Чотири бензовози і "Урал".-
Та не один, а цілих вісімнадцять!
- Я вставив у фугас запал.-
Вони за окупацію заплатять!
- Нехай палають, нищаться, й горять,
і "сінім пламєнєм" в груз-200-ті пухнуть.
- Нехай зникають,- як з абетки "ять",
щоб сатані потрапити на кухню!
Зенітки, транспорти. Водяра і конвой.
І "всмятку сапагі". І звйоздами пілотки!
"Спасіба Путєн,- живой сілє за убой!
- Налєй же мєртвєцам по літрє водкі!"...
- Завдання виконано пане Командир!
В команду "Браво!" розчинились Тіні.
...За нами поліцаї випозли із нір.-
(В погоню кинулись, лежачі на коліні).
- Вже ніби завтра.- Я ж іще живий.
В облозі пик, лахудр, і козломордих.
- І з Тіні вийшов на останній бій,
- і за диявола розгадую кросворди!
А перше слово вгадую з три ха!
І друге з трьох відгадую легенько!
- Сміюся з чорта "ПТН ПНХ!"-а,-
прощайте люди, й Україно-Ненько..
- Я вчора жив, але сьогодні вмер.
Щоб Ви жили і завтра, й післязавтра.
Набій останній плюнув машингвер,
й остання спопелила серце ватра.
***
Nebratan
