Мурашко, люба, відпочинь!-
Собі в рятунок, їм на гембель,
під березневий кулі "дзинь!"
Христос був теслею, як батько.
А Тор мав цвяхи, й молоток.
Про мир не маємо і гадки,
у нас війна, і в бій квиток.
В Ісуса й Одіна Вальгаллах
поняття різні про буття.
Червоно-чорний в битві спалах
ми доведемо до пуття!
В руках лопата, не рубанок,
але рубаємо, як слід!
Без варіантів на коханок,
й борщів гарячих на обід..
- Ми тут,- в Ширóкіному полі.
По пояс в бруді, і воді.
Навпроти ж, символом сваволі,-
Жук Колорадський на звізді!
...А ми тримаєм оборону.
Наказ "Ні кроку,- нам,- вперед!"
По суті кланятись Харону.
Формально,- влити дьоготь в мед.
Противник вільно наступає.
На морі, суші, і в містах.
Жук Колорадський час не гає
на неактивних блок-постах.
Й боїться "Чорної пантери",
і "Сонця чорного" в степу.
Й пищить "агромниє патєрі
- чєрєз мотику і сапý!"
А що ж ти думав,- Жук Навозний,-
з гноївки вибравшись на світ,-
що вийде з тебе Ванька Грозний,
- а не онуча для чобіт?
Так. В нас немає генералів.
Лише полковники в військах.
І наш Генштаб загруз у салі
(з бюджету вкрадених кусках).
Але ми вперто землю риєм.
Наш український чорнозем.
Перед Хазаром і Батиєм
назад і вбік не поповзем!
І незважаючи на зраду,
що "перемир`ям" біс назвав,-
Москва!- Готуйся до параду!-
Тікай від Три́зубу Двоглав!
- Борися Вільна Україно!
Не здайся в "милості" Жуків!
Клин вибивають тільки клином,
котел котлом, й ножем биків!
В ланах Трипільської культури.
В фортецях київських князів.-
Ми дерли, й будем дерти шкури
- зі всіх агресорів, й тузів.
- І карта бита окупанта.
- Була і буде,- як завжди́.-
Наш ритуал,- Героїв тáнтра:
Ми Українці!(Смерть орди).
***
Nebratan
