субота, 28 лютого 2015 р.

Яке не дивне самогубство!


Вікно. Застава. Білі тапки.
Записка Мойші на столі.
Він протянув копита-лапки.
І колорадські мозолІ.

Внесли бабло бандити-друзі.
Вони ж і винесли з вікна.
Тепер віскарь ховають в пузі,
Вони "в пєчалькє": Сцик і На!
І Вишка-Бойко, і Новінський.
І Грабіновіч, й Підрахуй.
І лєйся водка, й пєйся віскі,
гуляй розпарений буржуй!
Які ж то поминки без спіча.
"Пращай наш Чєчєтов, прощай!
Жил-бєсПРєдєльнічал мурлича,
вот і забрал тєбя Бабай!"

пʼятниця, 27 лютого 2015 р.

Єднаймося.. (За Кобзарем)


Єднаймося, люди добрі,
та не з холуями,
що плюють отруту з кобри,
і тягнуть до ями!
Єднайтеся чорнобриві,
та не з козломордом!
Пошліть Ви,- гидоту Гіві,
в лугандонський Мордор!
Та й крокуйте потихеньку,
- здоганять Європу,
не забувши взяти жменьку.
ні, не сємок,- кропу!
Щоб хліб жовтий колосився,
під блакитним небом!
Щоб Ісус Христос у висях,
шлях дав нашим требам,
- Перша треба Перемога,
а друга, то слава.
Хай Герої знайдуть Бога,
хай не вмре їх справа!
Третя треба- смерть нечистим!
- Ворога в могилу!
Бойовим, щоб втішить хистом
- Україну милу..
***
Nebratan

понеділок, 23 лютого 2015 р.

Дід воював.


"Дєди" їх, кажуть,- "ваєвалі".
Мій дід(покійний), точно. Так.
- Він воював.- Не за медалі.
І не за стос чужих подяк.
Спочатку просто жив. У себе.
На своїм хуторі, й землі.
І жили рвав під синім небом,
І жовтий рай кохав в стеблі.
Був хліборобом. Стать солдатом
Дідуся змусила війна.
В 39-тім. З Ванькой "братом"
Він в бій пішов. З куском лайна.
Зі сходу ворог. З тилу німці.
Що теж жорстокі вороги.
Пілсудський в шапці-невидимці.
Рве з українців ланцюги.
Що з того ляше! Надто пізно.
Ти Україну зрозумів.
Упала Польща. Ми порізно.
У купі репнутих лобів.

субота, 21 лютого 2015 р.

Дебала.


З Дебали вийшли ми по плану
(По "плану путєна"-Хуйла?)
Під гуркіт міни із "Тюльпану",
що нас в момент убить могла.
Дали на збір нам півгодини.
Що завелося, а що й ні.
Несправні кинули машини.
Лишились захисту броні.
Нам дав наказ піти Верховний,-
"Тікай хто може, й хто куди!"-
Горить наш "КРАЗ" бійцями повний:
Господь,- нам муку остуди..
Палають танки і піхота.
Немає арти прикриття.
Пруть "трактористи". Пре гидота.
І забирає нам життя.

середа, 18 лютого 2015 р.

Про нице "тіло" і непереможний Дух.

Багато галасу навколо муженка. Нібито прибрати його буде абсолютною перемогою України над кацапізмом. А насправді?
???
Насправді кажете? А насправді перемога не в відсутності, чи присутності муженка. А в нас самих. В нашій видатній здатності терпіти совок.
(((
ну прибере Порошенка "муженка". А натомість поставить "хуйненка". Зміниться щось від перестановки злигаємих, й зрадливих?
Адже всі наші хєрнєрали вилупились з совка. Вчились як не в акадєміях Сухапутного штаба СССР, так ГРУ РФ.
І ще. "Риба гниє з голови"(навіть якщо вона шоколадна).

четвер, 12 лютого 2015 р.

Лафа в лесу.


Лафа в лесу, лафа в неволе
- ану-кось Ванька наливай!
Гуляй братва! Чего же боле?
Ну разве высрись, Ермолай!

Да не под кустик, не под кочку,
а на ушанку со звиздой!
Посри братан под смехуйочку,
и вытрись ватной бородой!

Гуляй душа! Стелися вата!
Пой каларадские жуки!
Весёла тушка, и поддата,
лесные прячтесь борсуки!

вівторок, 3 лютого 2015 р.

Наша Надія.


У кожного свій власний Алькатрас.
Своя Надія, Іловайськ і Крути.
Наша Надія без коштовностей, й прикрас.
- Надія є. Вона повинна бути!

...Надія є! - В лабетах у орди!
І сподівання. Й Віра.
І є Любов. І Україна назавжди́.
Надія є. Незламна, гарна, й щира!

Темні часи. Жорстокі і страшні.
Надія є. Як є останній постріл.-
Тривалий голод. (Виклик сатані)
Надія є. Наш Янгол і Апостол...
***
Nebratan
Related Posts with Thumbnails