на хліб не намаже!
Все розкаже добрим людям,
- і все їм покаже!
Як в Москву тікав від "хунти",
як за рубль продався.
Як брав долари і фунти,
як з хуйлами знався.
Вирок буде злим й суворим.
Без жалю́ й пощади.
Проведуть "партійні збори"
цівки і приклади.
- І багнети із ножами
слово перше візьмуть,
щоб встромили їхні зами
Петі лезом клізму!
Два стовпи біля сокири.
Зверху деревина.
Вирок праведний і щирий,
але не провина.
Кайся Пєтя Комуніздьєв!
Кайся Симоненку!
Люту смерть собі наїздив,
й Зюганова Генку.
- Чи хотів ти одружитись,-
а чи заміж вийти?-
Добре з хвойдою казитись,-
кажуть московити...
В Чорнім Лісі гайдамаки,
з ними друг Мотузка.
- Подаруй червоні маки
- Ши́бениця-дрýжка!
В Симоненка нині свято.
- Лісове весілля!
- Є і гості, - їх багато, -
буде й новосілля!
Та не п`є жених ста грамів,
й більше не закусить:
Видають красуню заміж,
тож терпіти мусить!
- На Петлі́ Петра женили
гарній, як веселка.
Колорадський бант вручили
Водка і Виделка.
Кат похмурий тамадою
бути зголосився.
Цап смердючий бородою
у тарілці рився.
В лапоть "путєнка" налита
(тіло окропити).
Українцям оковита,
й сала білі плити.
Пий козаче на здоров`я!
- Ворогу на згубу!
Загорілась давно Троя,-
пали й ватну шубу!
Дьорг за шию і готово!
Полетів до низу.
Посинів язик, а мова
потерпіла кризу.
- Не говорить наречений,
й більше не мандрує.
Наче ліс тепер зелений,
- хробак ним керує.
І у рот клубком залазить.
І в відкриті ніздрі.
Йде зараза до зарази,
як до жартів Іздрик.
Гризуть Пєтю Симоненка
хробаки і черви,
Чукча в чумі, а евенка,
вже підводять нерви.
- Посилають же бурятів,
як у піч буріто!
Джавелін летить із Штатів.
Тромби розігріто!
Горять чукчі і монголи,
мордва і нанайці.
І кадировці в уколи
прищемили пальці.
Нагайбаки, нганасани.
Нівхи і ногайці.
Ні до чого літом сани,
й мертвому окрайці.
Не з Ірану каравани,
а з Москви окраїн!
У Мєдвєдя ватнік драний,
а сапог надраєн!
Повертається спроквола..
Знаменитим "грузом".
Організм, без ніг і вóла
пруть КАМАЗи юзом..
А Хуйло на га́льма тисне
нібито щосили.
- І тобі чортяка свисне,
з ско́рої могили!
Лежить Петя неглибо́ко.-
В земляній квартирі.
Новосілля справив ловко
- у власному жирі!
...Чорні месники у лісі.
- А маки червоні.
На Донбасі, і в Поліссі,
в сотні, і загоні.
- Заколоти темне царство!
- Зло ліквідувати!
Й олігархів, і лихварство,
й побрехеньки з вати.
Не померла в людях совість,
й не помре ніколи,
"Пугу-пугу" з дуба сови!
Валяться престоли.
- Не померла Україна,
і вже не загине!
Підростає бійцям зміна.
- Живи Берегине!
...Гайдамаки поспішають
з Холодного Яру.
Хитру зраду не прощають,
й Петю-янучару.
***
Nebratan
