хуйло був дряхлик непроворний,
і маразматик, хоч куди.
Тримав шойгу́ він триколорний,
й дон-дона замість бороди.
А сам голився часто й дуже,
в парилці, в бані, і в тайзі!
Було хуйло старе й недуже,
й кальсон носило на нозі.
- Борщі тягав до каші кухар,
і квасу повний унітаз.
(Вкрав в Україні вагнер-ухар, -
пригожин повний їх КАМАЗ).
для підтирання й чистоти.
Але бруднів хуйло так вміло,
як хлів свій згаджують скоти).
Султан турецький теплі капці,
для лікуваннячка прислав,
Носив хуйлище їх на лапці,
коли обходив свій анклав.
- А падишашка із Ірану,
вірніше сам аятолла,
сипнув підступно сіль на рану,
ради одужання хуйла!
Не помогли персон старання,
пішли намарно і в пісок:
Ізба згоріла, й з нею баня!
Й шкарпетка крадена, й носок).
І далі чмо ще шкутильгало,
через хворобу і каліч.
Тож українське жерло сало,
під водку з пивом і куліч.
(Так лікувалося щоденно,
біленьким спиртиком й жирком.
Таку дієтищу натхненно,
московський схвалював дурком!
Та пан Пара́ліч не зважає,
ані на водку, ні на сир.
хуйлу ходити заважає,
й псує помітно рускій мир
..Спасибі пану за турботу,
про шкутильгання старика.
Візьмися й далі за роботу,
щоб віднялися член й рука!)
- Ще з медведімкою горілку,
столичну в свято розпивав,
І викликав злодюг на стрілку,
звільнивши з тюрем, й з під застав.
- Пили і злодії в законі,
і беззаконні, й зеки всі.
Й мобілізовані, як коні
на фронт рушали по росі.
А там їх просто убивали,
причому всіх і вся підряд.
До куп ворожої навали,
летіли міна і снаряд.
Тремтіли орки після п'янки,
(якщо лишалися живі).
Сто грам чекали і свіданки,
з дружками з ватой в голові.
хуйло ж сказав своїй помаді:
ану очко мені фарбуй!
Сьогодні буду я на МКАДі,
стояти, наче в морі буй!
Ти, олівець, будь-ласка вії,
мені густіше підчорни.
Нехай підтягнуться повії,
нехай зазаздряться вони.
- Щоб я у світі найгарніше,
і найгогидніше було.
Все одночасно. Кращн й гірше.
І цирк на дроті. І хуйло.
Бо так у бункері набридло,
мені уральському сидіть,
що краще в зоні чалить бидло,
і крити матом мать-їдріть!
..Піду. - Підставлюся одначе,
на волю випадку й подій!
Ви ж почекайте Онко й Раче,
одну з своїх старих повій..
***
Nebratan