Хуйло був чмосько ілюзорний,
й малий, як чмоня карлопут.
До того ж дуже ікрожорний,
тому носили за ним лут:
Рублі березові й дубові,
і з них обрубки-чурбаки.
і лапті сплетено-гробо́ві,
й кора зточити зубаки
На три валізоньки з корою,
Чотири! - Смачно запивать.
їх пивом з крівцею сирою,
а щоб просратись цілих п'ять!
Оце так сьор в хуйла роб'яти,
пишався виродком шойгу́;
Й вступав копитами у п'ятий,
бігом тікаючи в тайгу:
біля хуйла було бувать.
Й за ним носити кров і пиво,
і нужних сральників, аж п'ять!
Але хуйло не сумнівався,
в сранні своєму ані руш:
І анітрохи не вагався,
поївши вишеньок і груш:
Мені б дитинку на закуску!
Так. Україночку малу.
Зжеру малу я, наче гуску,
і як канапку на балу!
Дамбіть бамбас! Альо, курілка?
З кадила чуєш дідуган?
Торговий ценр бомби дурилка!
Ракети к бою Топ і Ґан!
Мачі мєня в п'яти сортирах,
живою кров'ю з немовлят.
Вбивай людей у їх квартирах,
да здравствуй Понтій і Пілат!.
- Послухай дєдушка гундяєв,
як яма хвалить гроб без дна!
Поглянь, як з пекла виглядає,
мене дружбан мій сатана!
А ти, потішний медведімка,
носи за мною чемодан.
Почесно-шостий. Анонімка,
у нім на Пороха й Майдан!
Ах, мій синюшний самогубця,
навіщо вижер самогон?
Що в України вкрав ти любця,
і сала з хрінчиком вагон?
Ох не пішла та бурячанка,
у спрагле горло і живіт.
Суцільна вийшла прочуханка,-
і український горецвіт!
Тож пить тобі забороняю!
А от закушувати ні!
Жери гіівно моє, воняю,
і будеш знову "на коні"!
Й поповз нешасний медведімка,
поїсти царського лайна.
Зжувалась в пащі й анонімка,
й указ в якому смерть й війна.
Тепер ще більше чемоданів,
адже хуйло ще більше їсть.
І сере в них, щоб для іванів,
число зліпити 666-ть...
***
Nebratan
