Пролог.
Хуйло був мраззю спеціальной,
і боягузом хоч-куди!
Дрижав дрижачкою цицальной,
й просився моні за труди.
Смоктав тоді у медведімки,
й воєнну цицьку у Шойгу́.
Й ставив в зад присутнім сімки,
щоб телефонили в шугу!
гулаг атєц, а сталін мамка!
- Ревів жукам курілка-піп.
Радітєль жук, раділка самка,
Только укроп, отнюдь не кріп!
вам від диявола в сортір.
Мій піп онуфка цю ісконку,
на цвях повісить для підтір.
Оце розмах. Оце так клізьма,
(Для несвятих в погонах дуп).
Для ряс змундирених до лизьма:
Хто був тупим, став більше туп!
лавров іржала з ними,- лошадь,
що лаври патрушев украв;
І хихотіла Красна Площадь,
що смертю чЛєнін смерть поправ.
Сидіння юдушкі.
Сидів у нужнику царьовім,
нікчемний юдушка царьов.
Всі, хто хотів його пердолив:
і звір, й тварина, й звіролов!
- Оце тобі бакшиш за зраду!
Пихти, іудушка, пихти!
Читай маркізоньку де-саду,
й боліт-бюро сприймай на ти!
пішов ти..
- Дивися яник із ростова,
який, звичайно ж, на бздуну!
Як марка множиться поштова:
пішов ти на*й і ко дну!
- І взагалі, жуки не люди,
а люди, звісно ж, не жуки.
І пекло буде їм усюди,
куди попруться. Й канчуки.
Лупіть жучавого по сраці,
жінки козацькі й козаки.
Адже воно насправді наці,
що злі розказує казки.
- Бо напівсвастику на лобі,
впекло хуйло у формі Z-ет.
Фашист прийшов з пустелі Гобі,
чужий поцупити клозет!
Й навчився порохом стріляти,
і запускати сто ракет,
Й вбивати маму у маляти,
щоб малювати кров'ю Z-ет...
Смердьож.
..Смерділа чМумія бинтами,
й несла відразний перегар.
хуйло ж від цицьок пер понтами,
про мір від путіна й угар!
Переляк.
(я не трус, но я боюсь,
України дуже.
І Америки страшусь,
в холодє і стуже..)
- Хуйло злякався США зимою,
й заліз у бункері під стіл;
Й звідти командував тюрмою,
й полком армійських чікатіл.
Так він до "празніка" ховався
що 23-тє фівраля:
Потужно гадив і всцикався,
й макрону пукав "вуаля"!
- А потім вислав олаф-шольцу,
прямо в німеччину зразки:
"унюхай рускій мір под сольцу,
і рускій сьор під спецказки!"
Данке шони під бурбони.
- "О, данке шон, спасіба, тобто,
дав шольц хуйляці відкоша:
Як слон нажерся носом-хобто,
й нанюхав танк і калаша!
Спасіба друг! Володя-фюрер,
за форми как і їхній зміст.
Намажу їх на брот і бюргер,
як справжній німець-оптиміст.
Як проковтну, то не скривлюся,
терпіти буду до кінця.
Зригаю потім, муся-пуся,
мого ти, спонсор, гаманця!
Усе стерплю, рублів заради,
і нафти й газу по трубі.
З лайна накласти барикади,
тепер дозволено тобі!"
(- Терпи обісрана Європа.
шольц ій порадив і макрон:
- з лайна іскушай ескалопа,
хуйла утримуючи трон...)
Розбійний указ "гребти і мародерить, налякавшися Бандери).
Хуйло тим часом після "свята",
указ розбійний накатав:
"Зємля украінска багата,
там тихий рай, садок і став,
і борщик ситний з карасями,
а ще з сметанкою, нім-ням:
Єйо хатім ми скушать самі
хай буде жертвенним ягням!
Спєцапірацию абьявім,
- чтобі аграбіть і убіть.
Лафа "республікам" дірявим,
і мусорку заради смітть!
- Мої лютуйте мародари;
Машинку пральну й унітаз,
гребіть, лякаючись Бандери,
по два всираючиь, зараз!
Ох він страшний нам з того світу..
Степан Бандера. Партизан.
Він має шмайсер і трембіту,
й чималий з сіркою казан!
В тім казані утопить вату,
таку, як я. Таку, як ви...
- Намародерили вже хату?
Пливи смола до пащ, пливи..
Яке огидне самогубство..
Навіщо видав я указ?
шойгу́ виконувати глупство,
й читати в пеклі букі-аз!.
- А я у бункер схоронюся,
що в глибині уральських гір.
дон-дончик мій, тобі приснюся,
шайтан як щирий, й бузувір!"
Батько наш Бандера. (заслужений фінал).
Оце так драпають служиві,
який стрімкий у орків біг!
Напрям, повішений на сливі,
дохлий показує бліцкріг;
Який не вдався. Встояв Київ.
І Харків славний теж таки.
Як і Одеса. Орк там виїв,
тарілку щєц під дрижаки;
Й на дно пішов з "москвою" спільно,
і роєм інших кораблів.
Радіють Таллінн, Рига, й Вільно:
хуйло у вови заболів!
А в Потайбіччі грізний Лікар,
вже зачекався на хуйла:
"Прівєтік, вовочка-піпікар,
чорнобиль в попу й ковила!
- Тобі готовий спецказанчик,
з потрійним тризубом в анал.
Й спецоперація-капканчик:
яєл, відрізаних, фінал!
Й тоді, позбавлений бажання,
брудного сексу з двійником,
взамін отримаєш страждання,
й могилку з висраним вінком!
Епілог.
..Ну що, московські мародери,
як вам в пекельнім казані?
В Степана власності Бандери!
- Ще є какашки у гузні! -
Чи все вже втратили в холоші,
від страху й муки, що навік..?
Кажуть, що "рускіє хароші",
як вищите ви квік-квік-квік!
***
Nebratan