Жива і нетлінна
пішла на мурал
Свята Джавеліна
мечів і орал.
Прообраз: Тетяна,
що жінка-солдат.
Що смерть росіянам,
й "пабєдних" їх дат.
Вона наше Свято,
і Ненька дітей.
Нас в Неї багато,
і всі Прометей:
у блиску вогню:
Де Стугна розквітла,
крізь зимну стерню.
Стань орк на коліна,
бо скоро згориш
Свята Джавеліна
лягла на спориш
І бачить в прицілі
бурята й москву
у тліні і цвілі,
й труну бокову..
Розлився Ревучий
на річку і ствол.
Тетяна ж на Кручі,
яка Чорновол!
Підкиньте поліна
в нещадний вогонь:
Свята Джавеліна,
дмухне із долонь
- І він розгориться
на смерть ворогам.
Це полум'я-криця,
по двом берегам...
***
Nebratan
