в красівєйшем чумє.
Єла-срала на пургє,
і в мєчтах о ГУМє.
Паступіла в камсамол,
вирасши аднако.
Муж папался багамол,
но плахой єбако.
Затащіл мєня в пастєль
каларадцкой лєнтой.
На мандє открилась щєль,
в диркє імпотєнтной.
Памагала мужиньку,
взросло нє па дєцкі.
Аказалась на боку
в гораді Данєцкі!
Павалялась дєнь-другой,
і папьорлась в Кієв.
Нєнавідящєй мандой,
щі свої повиєв!
Вєдь душі і мозга нєт!
(У мєня-мокшанкі)
Только рубчік за міньєт,
язиком с ізнанкі!
Кісєльова я люблю,
і Фуйла за щьокі.
Также спічкі к фітілю,
і с сасєдом склокі!
Праєплась 17-ть лєт,
я вдалі от Мокши.
Пострадал мєнталітєт,
от добра отьокши!
Атвєчала людям злом,
і враньйом В Кантактє.
Напівалася бухлом,
в нєпрістойном актє.
Я слєпая. Он слєпой.
Ми палзьом нє відя..
Только вата і запой,
і на мір обіда...
- Абасрав же всюду всєх,
атбиваєм в Мокшу.
Ложь бєрьотся как доспєх:
В чум єйо побльокшу!
Чємадан Вакзал Засранск,
(В Яраславлє пущі).
І єщьо адін ньюанс:
Щі барща нє гущє!
Но баяришнік растьот,
там на хімзаводє.
Он радімий до ікот!
До Фуйла на взводє..
Снова зравствуйте снєга!
Здравствуй койка в чумє!
Обніму два сапага,
с мумієй в костюмє!
Снова я в радних грєхах,
под камнямі с нєба!
Снова єпля впапихах
мєжду ширпатрєба!
Буду лапті с сєном жрать,
но зато на русском!
Голой задніцей блістать,
с камєнним малюском.."
..З чемоданом на вокзал,
і на Мокшу з хріном!
Свєткі Пікти там підвал,
й срака з вазеліном.
- Я друзяки тільки за!
(Втечі в ад мокшанців).
Сміх за ними не сльоза.
Краще ж без засранців!
***
Nebratan
