Часто в дулю крутить вуса
барабольний Бацька.
Чорні, наче в сажотруса,
стали щоб зненацька
Розжене в пургу він ними,
з літа вільну пресу.
Скрутить шворками нудними,
й змінить їй адресу.
В Магадан тепер навічно,
Мінськ перейменує.
Журналістика атлічно,
хай в ГУЛАГи дує!
"А в Європи не пускати!
(Й Неньку Україну).
Жуй картопляні цукати,
й хрінчик безупину!
А захочеш самогонки,
то зварю я з бульби.
Пий не злазячи зі шконки,
і наплюй на гýльби!
Відгулялись журналісти?
От і спіть під пресом!
- Ви тепер рецидивісти,
з чайним інтересом.
За чифір! За бараболю!
Вип'ю з вами бренді.
За свою до вас сваволю,
в магаданськім тренді!"
Вуса чорні наче сажа,
а душа чорніша.
А в душі суцільна лажа,
і для чорта ніша.
Лукашенку місце в пеклі,
вже давно готове.
Й казани занадто теплі,
у те місце кльове..
***
Nebratan
