Вони пішли на фронт...
- Бо хто, як не вони?
Максими й кілька Ґо́нт.
І Гасло: Прожени!
"Ми всі пішли на Схід,
бо хто, якщо не ми?"
На південь пірамід,
на північ від тюрми.
Максим, що Залізняк.
Й Максим, який Далі́.
Не ради тог-відзнак
на вицвілому тлі.
Скраю шляху пропали орбіти,
які Бог в своїй хмарі забув.
- Залишилися чортові квіти,-
Будяки, на Господнім горбу
Бог схилився низенько в низенька,
роздивитися душі в лупу.
Та вона в Нього надто простенька,
тож сльозину вщипнула скупу.
- І та долу скотилась в окопи,
до Душі, що завмерла в бою.
Мчи на Небо Душа. ДеУкропи,
Де твій Вирій у Їхнім строю.
Там Садок і Аратта Вишнева.
Там Поети та Їхні Коти.
І сузір`я Руденького Лева,
І до Січі-Валгали мости.
***
Nebratan
Я хотів би пройти Мертве Море,
щоб бійця повернути живим.
Я хотів би Широке й Просторе,
по дорозі в Єрусалим.
Я хотів би закінчити бійню
нашим Стягом на мерзлій москві.
Я хотів би Нам Віру постійну,
в крах шойгу́ у повсталій Туві.
Я хотів би з Живою підняти,
за Полеглих з Водичкою тост.
Я хотів би Вам в Небі солдати,
збудувати Незламних Блокпост.
Збіг обставин в обкладинці парт,
променується з школи життя.
Близько був надзвичайний талант.
Недалеко надшосте чуття.
- На напруженій лінії фронт.
Там, де вибух у серце Твоє.
Там, де холод панує, віконт,
всіх Рішелів страшних Рішельє.
Глянь з з бійни́ці: Там ми́шачий цар,
який прагне убити Тебе.
- Допоможе лиш Кіт-санітар,
і тоді цей царьок відгребе!
Спішать крокодили
в Орландо на ланч,
що лап не помили,
побачивши харч.
Штат Фло́ри́да. Пальма.
Крутий океан.
Присутність реальна.
Відсутній паркан.
- Їдять маракую
в Орландо щодня
Під віскі святкують,
п`ючи "на коня"
