ВІТАЮ!

ЯБЛУЧНИЙ СПАС.

Яблучний Спас. Оскомини.
Спогади,
зірваних ранками яблук.
Ароматно-червоні втомини.
Здогади
- про світовий кораблик.
Зелена трава квилить,
ховаючи
миску з пластмаси.
За маскою із століть,
- ховають
Христа Фантомаси.

МОЯ ПЕРСОНАЛЬНА ЧЕРВОНА КАЛИНА( "ІДУ НА ВИ").

Моя персональна червона калина
Вітається жменьками-гронами:
Червоної крові,- жива краплина,
Україною,- в землю зронена.

Щит Великого Князя- червлений,
Наче листя калини під осінь,-
У садку не висаджують клени,
Хоча добрив вони не просять;
- Одиноко,- червона калина,
У куточку на сонці сумує,-
А десь Мати втрачає сина,-
Батьківщина кров не нормує!-
Де твій світ, Святославе Хоробрий?
Мій запльований слинею панків!
В нім живуть Севастополь і СОБРи,
Та вмирають козацькі паланки,
Дохлі беркути гнізда повили,
Оселившись на вільнім Майдані,
- Рани Києва,- новим Ітилем
Покриваються; Й гноєм тиранів.

ПАНЯНЦІ З КАПЕЛЮШКОМ (Доопрацьована версія..)

- У вас гарне око,
панянко
з капелюшком.
Його поволока,
ранком,
цілується з ніжним вушком.

У вас гарний носик,
і усміхнені вуста
української дівчини.
Ваші розпущені коси,
милують хлопців там,
де в коханні,- освідчення.

У вас гарні щічки,
і виразні брови,
темною дужкою.
З ока крешуть бісики, -чоловічки,
просять вдягти капелюшок новий,-
й піти за ніччю-подружкою...

СМЕРТЕЛЬНИЙ СОН ЧУЧХЕЙНОЇ ТЛІ(ОДА НА МАЙБУТНЮ СМЕРТЬ ВОЖДЯ)

- Від трагедій,- світи Чучхе,-
Не рятують скафандри хобітів,
- Найлихіше із лих, - лихе!
Спромоглось Кім Чен Іра угробити!
І потоком стікають в моря,
- Океани чучхейних сліз,-
То народу,- мільйонний барак,-
Побажав бачить смерть на біс!
Так, - в трагедіях стилю Чучхе,-
Щеп, як правило не щадять,-
Кім Чен Іра священний ген,-
Прищепляють в тіла вождят.