- Від трагедій,- світи Чучхе,-
Не рятують скафандри хобітів,
- Найлихіше із лих, - лихе!
Спромоглось Кім Чен Іра угробити!
І потоком стікають в моря,
- Океани чучхейних сліз,-
То народу,- мільйонний барак,-
Побажав бачить смерть на біс!
Так, - в трагедіях стилю Чучхе,-
Щеп, як правило не щадять,-
Кім Чен Іра священний ген,-
Прищепляють в тіла вождят.
І за Кімом заплачуть поля,-
І побачить покійний згори,
Що листочки покинула тля,-
Яку сум за вождем зморив..
___________________________________
Тлі смертельний минувся сон,-
Кім Чен Ір же, вічно живий,
- Гріє ноги в теплі кальсон,-
Й з коропами бачить стави..
- Як і люди, вони мовчать,-
Не з'їдають чучхейці риб!
- Кім Чен Ірова благодать,-
Їм дарує священний гриб..
- У гриба звичний смак Чучхе,-
Він чудовий, хоча й сухий,-
Як кальсонів,- пухкий мохер,-
Як тепло чучхейних стихій!
- В ньому й сонник чучхейної тлі,
Й Кім Чен Іра,- невизнана смерть,
Й хобіт бідний, що з жаху зімлів,-
І партійних обманів,- круть- верть..
***
Nebratan / ЛІРИКА / СМЕРТЕЛЬНИЙ СОН ЧУЧХЕЙНОЇ ТЛІ(ОДА НА МАЙБУТНЮ СМЕРТЬ ВОЖДЯ) / 08.07. 2011 р.
