Ну що ж, Франциску, бісів папо,
тебе послухався, й тому,
цілком зловісний білий прапор,
я над проваллям підніму.
Капітуляції і здачі,
цей стяг в собі не визнає.
Як і війська свинособачі,
бо хоч і білий, сильно б`є!
і тим лякати ворогів.
Кістки на ньому, наче квіти,
і голий череп без вінків.
Бо він запрошує на цвинтар,
усіх без винятку чортів.
Бере за місце гривню митар,
нехай копають собі рів!
А от Франциску і владольфу,
готові ями вищий сорт!
Й Чужому, тобто ксеноморфу,
з вогню пекучий бутерброд!
Вже поховали? Що тут скажеш,
із несвятими упокій!
Крим на могилу не намажеш,
в землі болотній і пласкій!
- Тож всі ви шаснете додому,
вірніше в пекло на концерт.
В казанчик булькнете-хорому,
- кобзону-зомбі на десерт.
***
Nebratan
