Що не день, то іпсо,
що не вечір іпсуня.
Як не вкусь, то вкусо,
а як ніч, то красуня.
Як не в торбу, так в міх.
Не в портфель, то в кишеню.
Як украв, значить зміг!
І скоріше у жменю!
Всюди-всюд віщуни,
про травневу махорку.
Тільки, кажуть, почни,
то й підкоришся орку!
Не втекла, як баканів.
Аж ти ж мила імбо,
(надголівка) з екранів!
..Чорт баканових щез,
розчинившись в пісочку.
Дрібний біс-енурез,
проіпсочений в квочку.
Яка висидить знов,
чортеня на дорогу.
І збудує альков,
для хвостища і рогу.
Надголівку ж злякав,
хтось грозою з Майданів.
То іпсо накликав,
іпсонутий буданів...
***
Nebratan