..Є у Господа Бога Криниця
у якої два різних крила,
із якої ти мусиш напиться,
чи добра чи предвічного зла.
- У Криниці потоплені душі,
які мертвої впились води:
Злобна вата й зелені чинуші,
у геєні тепер назавжди;
- А над Нею полеглі Герої,
жваво втілились в образ лелек,
й розлетілись з водички живої,
її випивши кухоль і глек.
козломордим потворам назло!
Мови й Віри людей насторожі,
роздають нам Господнє тепло.
***
..Є у Небі далекім Криниця,
в якій Істина всім від Христа.
З неї кожний повинен напиться,
і отримать крило чи хвоста.
Стати чортом у підсумку просто,
а от Янголом звісно, що ні.
Голодмором пройти й голокостом,
і загинути в новій війні;
- Тож літають у Небі Лелеки,
і повзуть під землею чорти,
і ми чуємо Янголів клекіт,
і не чуєм чортячий "прости"
Бо нечистих Господь не прощає,
за спотворені всує слова
Лиш Лелечок калина клечає,
й Україна, що вічно жива.
Клин пташиний нагадує Три́зу́б,-
грізну зброю із давніх легенд,
яка знищить ворожу мармизу
по дорозі у Рай на віке́нд.
Розквітає калина червоним,
і радіє весні чорнозем.
Ми країну від орків бороним
і балакаєм, а не верзем.
- Й Перемога тому неминуча,
як блакитне і жовте в серцях.
Прах "не кине" московська онуча,
опинившись на власних мерцях..
***
Nebratan
