- Як душа покине тіло,
моє незабаром,
підготуйте, щоб зітліло,
отаким макаром:
Вдягніть в жовту вишиванку,
й джинси темно-сині,
й поховайте того ж ранку,
в простій домовині.
Перед тим, як класти в яму,
зголосіть Молитву
за Вкраїну! Неньку й Маму,
й крівцю Їй пролиту.
- Журавля й Бандеру!
Били тих, хто лихо коїв,
й здався мародеру.
Розкажіть про Коновальця,
й його подвиг Богу,
й про Залужного-бувальця,
й їхню силу строгу.
Й накажіть живим і мертвим,
стать за Україну!
У могутній стрій-пожертву,
за Живу й Єдину.
Не померла Ненька в лютім,
й не помре ніколи.
- У холоднім і роззутім
ми не охололи.
І погнали воріженьків,
крізь бої тривалі
мухоморів і опеньків,
в лісі значно далі..
Дочекалися в Херсоні,
на незламне військо.
А "крим-наш" на перепоні:
ЗСУ в же близько!
- Я лежу спокійно нині,
тілом, не душею
у звичайній домовині
вкритий не парчею:
- Простягніть на віко гроба,
стяг червоно-чорний:
Нехай Сокіл гострить дзьоба,
в Тризуб неповторний.
- А я з Неба Вам погляну,
прямо в сині очі,
й колосочком жовтим стану,
в Вирії урочим..
***
Nebratan
