Пролог
Єднались в норах диктатури,
єхидни східної й козла.
Цапи вдягли ведмежі шкури,
в обіймах вигідного зла.
Марширували в такт копита,
двох хуйвейбінів і мулли.
Їх спілка бісом зшита-крита,
а хвіст чортяки надали!
й американські ліваки.
А праві трампом надристали,
на українських сил полки.
Літав журливий Соловейко,
у застарілім літаку.
Соромся штатівська Ідейко,
за бій ціпами на току..
- Де твій Фантом? Де F-16-ть?
Далекобійні твої де?
Чому не в нас цапів сконадцять?
(Погибель оркам хто спряде?)
- Чому на Заході величнім,
невправні Мойри долю тчуть?
Я не пробачу всім дотичним,
Мою, тому, останню путь!
- Шахедів партія в Ірані,
уже готова для москви!
І запряглися кози драні,
в упряжку дохлої мухви!
Везуть з північної Кореї,
снаряди, бомби і ножі,
боліт смердючих корифеї,
і в кал вмонтовані моржі.
А Захід все ще доїдає,
сосиску в булці під пивко,
й собі ввижається джедаєм,
хоча насправді він дурко!
ч-на 20-та "воно в Ірані"
хуйло був вилупок тлетворний,
що в сексі явно не мастак,
тому сідав на триколорний,
й фурчав на ньому, мов літак!
Скавчав хуйло у дні розпусні,
коли робили йому чпок,
чорти і відьми захолусні,
й терзали килим-літачок:
Тому й вважався ісламістом,
між шойгу́нутих і бурят:
А ще шаманив віник з тістом,
відро з'їдаючи оп'ят!!!
Любив грибки. - І мухомори,
й бліді поганки на ура!
Тож мав проноси і запори,
як обертався у кнура!
Так в москві нечиста сила.
Такий там свиновурдалак.
Й лавров. Коняка чи кобила?
А може лошадь в шапку как?
Молився Будді й Магомету,
і, особливо, сатані:
смоктав піпіску бафомету,
й гнилу (у мумії в труні).
- А от відригував вже потім.
(Смоктання бісів опісля́):
Й відпочивав у власній рвоті,
під зойк Макрона "о-ля-ля!"..
Оскільки був хуйло плюгавий,
то зміг упасти на престол,
й спецопорований й кульгавий,
поперся він до аято́лл!
- В Ірані вилупок зі трапу,
зійшовши чудо-килимка,
тягнув позаду штучну лапу,
бо щось не рухалась рука:
Ходив невпевнено землею,
й стрибав повільно, як жучок.
Й сказала Преса: "Цею тлею,
владають Онко і Рачок!"
- "Ого! - Які могутні звірі,
у тушці гостєньки хуйла!
Синок ти мій! Кріпися в вірі!"
Сказав Алі. ( Аятолла!)
А Ердоган Реджеп прихлопнув,
хуйла по куцому плечу.
Й віддав таблетку психотропну,
і мовив " я уже торчу!".
хуйло, закинувшись миттєво,
побачив десь Хаменеї.
(Аятоллу, що прижиттєво,
святим вважався в дні свої):
А той за столик довжелезний,
москвина-гостя посадив,
Сміялись всі на вид скабрезний,
від Тегерану до Мальдив:-
Сидів "святий" далеко дуже,
від дуже ближнього хуйла;
хуйло ж, прохавши про оруже,
м'яв під столом БпЛА:
"Немає в світі цяцьки круче,
як безпілотники твої.
Моє їх хоче плем'я суче,
продай, прошу, Хаменеї!
Нехай мої свинособаки,
до України налетять.
А я тобі, під аки-паки,
нєвєста буду, син і зять!
І вознесу я план-молитву,
твоєму Богу у кремлі.
І гавкну псам: Ану у битву!
Веди на смертушку Алі!"
- Сеєд Алі та ще й Хосе́йні,
Хаменеї відповіда:
"Носи труси, дружок, сімейні,
бо з ними горе не біда!
- колокола твої й цар-пушка,
ними захищені сповна!
Так що гуляй ти лісом, душка,
де повний місяць-дивина.
Почуєш в нім ти й "пугу,-пугу!";
І байрактарчиків грозу,
І козака, що бахне з лугу,
в твою ордяку і бузу!
Пробач хуйло-затятий грішник.
тобі нічого не продам.
Бо ти диявола приспішник,
і служиш відьмам і чортам.
- Отож мені твої моління,
ніби до лампочки шнурок.
Не піде струм! Триває тління,
чекає пекла довгий строк.."
Епілог
Жував хуйла диявол зрідка,
приготувавши у смолі.
І посилав чимдуж до дідька,
фарширувати ним кролі.
Не та з хуйла тепер гірчиця!
Подумав чорт між гарних пав.
Тож на приправу не годицця,
й хуйла у сірку закопав.
Палала сіра довго й нудно.
Кричало-корчилося щось.
Й себе спікало чудо-юдно,
в лайно лежаче на авось!
А потім трупно засмерділо,
та й піднялося знизу вверх.
То пан диявол в грішне тіло,
хуйла вернув і вклав на стерх!
Ще на Землі мені послуже!
Люци́пер вирішив в аду́.
Було щоб гірше, стане хуже!
Пішов, хуйло ти, в лабуду!
Й мулли нажахані в Ірані,
таки шахеди продали.
Забувши сури, що в Корані,
про бісів гніт і кандали...
***
Nebratan
