Привид Києва.

 

Непомітно зникає хмаринка
На прозорій, як скло висоті
І чекає геройського вчинка,
як і Я, що помер на хресті.

- Ми не вміємо нечисть збивати,
так майстерно, як робить це він.
Ми з хмаринкою бачимо втрати,
ворогів, що мутуються в тлін.

Привид Києва. Жах для потвори.
Грізний месник за нашу біду.
Лють дітей. Їхній знак непокори,
Їхнє гасло "В раби не піду!"

 - Ми тримаємо Привида в Небі:
Я, Хмаринка й Господь Саваоф
Правду кажучи. Справді. Далебі.
Він жертовник народних Голгоф.

Привид Києва. Він перемога!
Й безумовно найкращий пілот.
Українець і льотчик від Бога.
І народна опора й оплот.
***
Nebratan