вівторок, 24 квітня 2018 р.

Байка про татка Цапа Козла.


Батяня викакав засранця,
у повні радості штани:
Він народив американця,
хоч і отримав стусани!

Міністра били у мережах
і в соціальних закуткáх.
І купу бачили в одежах,
і сморід нюхали від лах.

Пан Омелян був необачний,
але нахабний, хоч куди!
Неначе гетьман Сагайдачний!
Як друг і спільник Куйбіди!

Робив він пахарем в Володі,
що в Україні врядував.
Тож мав ікру на бутерброді,
й чимало бабок і забав

Знав Омелян, що восьмикласник,
Володя Гройсман і дружок:
Й солодких виробів сучасник,
тож відчував себе будь-спок!

Плював на совість, і закони,
людські і Божі зневажав.
На 112-тім Гордони,
ловив під віскі й інших гав.

- Тим часом в Уряді ворóни,
вмостили в крісла сім сорóк.
І влаштували перегони,
зклює хто першим  колобок.

Скромнягу й пейсами в'язали,
й ховали дупою в мішок.
Й під релігійні карнавали,
ліпили вуса на пушок

Знущались, отже, як хотіли,
й як Омеляну забаглось.
Щоб у Варшаву й Фермопіли,
побіг народ, як в хащі лось!

Самі ж взялися гнізда вити,
як той міністр, що Омелян.
З надерибаненим він ситий,
і сам собі в Нью-Йорку пан!

А ще дитинку в Сан-Франци́ско,
дружина виплодить в загал.
І у Сіетлі, що неблизько,
але для рибок ідеал.

Потім народяться креоли,
і гівнюки на островах.
Й численні гоги і моголи,
за бакси крадені і трах.

А головне, що громадянство,
в них буде Штатів і Сейшел.
І Омеляняче засранство,
і титул: "татко Цап Козел!"
***
Nebratan

Related Posts with Thumbnails