середу, 11 квітня 2018 р.

Байка про Гадьку і Поліграф.


У ході еволюції тварин
У хірургічному процесі
Комахо-псячий виник син
на колорадськім мутнім плесі.
Хвостатий овоч й жучий фрукт
від сучки Гаді в диню плоску.
- Московсько-ватяний продукт
з "9-тим мая" замість мозку.
- Назвали шавку Поліграф
на погоняло "Поліграфич".
Законний злодій, тіпа граф,
і точно виродок, не шляхтич.

"Зі мною ма, поговори",
гавкнув синок до сучки Гаді.
"Не голодуй, поїж кори,
й гризни сухарик в шоколаді!
А потім сину розкажи,
про Лугандон і "козьї тропи",
про раком трах братків межи,
й невдалу втечу до Європи!
А заодно й про свій полон,
в обнімку з опером в блатхаті.
Й як м'яв луб`янський аполлон,
твою звізду на сучій статі.
Ти, мамко, охала в атвєт,
і часто й ніжно підсцикала.
В махорку дарену й кісєт,
чєкіста, орка і амбала.
Все розкажи мені маман
без укриватєльства й утайки!
Ти в ФСБісів капітан,
чи вже майорша ради пайки?
Чи золотий у тебе хвіст?
І скільки звьоздочок на носі?
Чи п`єш баяришнік у піст,
і в що взуваєш лапи босі?
В скоромні валянок й сапог,
чи в беркутят нескромні берці?
Хто головний у тебе "бог",
Московській біс чи чорт комерцій?"

"Синок мохнатий, Поліграф!
Дам тобі відповідь на вуха:
Своїх бахіня ляжок й лях,
я, Гадька Сравчєнка і бздюха.
А що не слово, те і вонь,
ще й смердюха неотаменна.
А що не речення, хоч тонь
у тих озерах, де геєєнна!
Така я.- Зрадниця і блядь,
яка й собі самій невгодна.
Медведчука мохната задь,
яка жере, але голодна!
Отож і хряцаю пайки,
коли я ніби голодую.
Жаліють сучку віслюки,
а ослюків під хвіст я вдую!
І так. Люблю я Раісся,
понад усе і нєзабвєнно.
Люблю відсмоктувать прося,
від сатани під зад колєно.
А коли дасть, то в бік лечу,
де видно тундру і поребрик.
Й прошу подайте втікачу,
(жебрачці Гаді) рублик-жебрик.."
***
Nebratan
Related Posts with Thumbnails