Кива-дрокер.

- Розсмерділося блискуче,
в купі схожістю на дуче,
те вонючка і защокер,
й "зажиттєво" штатний дрокер:

Грабіновіч вставив Бойку,
ніс у спільне ліжко-койку,
в надпотужні трусєля
розтікалася сопля..

А тим часом люд-народ,
ждав видовищ і пригод,
і ввімкнувши плюс один
задивився на скотин..

Покинутий.

Холодні пальці ще тримають автомат,
бо я душею все ще на Землі.
Мої кишки сплелися у стигмат,
як терен на Христовому чолі.

Я був скалічений знаряддям ворогів.
Я був добитий нерішучістю своїх.
На вбивць я насилаю Божий гнів,
і татове прокляття їм за гріх.

Я тяжко помирав чотири дні.
Я мучився, чекаючи Її.
Ми з Смертю залишилися одні.
наповнивши криваві ручаї.

Єднально-новорічна байка-вітайка.

...Єднались туго Вуж з Їжем,
й Червона Шапочка із Вовком,
Пердіж Гучний і Тихий Щем,
і Лоскіт з Біллю й Атлас з Шовком

Рядно окремо. На землі...,
розверстій корчилось  в Окопі.
Блискуча Куля й Сірі Тлі,
рядечком мчали в Автостопі

І Синій з Дуже Голубим,
й Червоний Рак з Таким же Перцем
сміялись з Дурнів разом з Тим,
хто зсеріалив їх Злим Серцем

Зелений Фрукт насцяв в Компот
під Новий Рік й Наступне Свято
"Розкрийте дурні ширше рот!
Щоб поєднатися завзято!

Шеренга Ватянок на штурм
разом з Жуком у бараболі!
Щоб Неньку виставить на Глум!
І щоб Її позбавить Волі!

Ульотні.

Батіг Кагалу прилетів закономірно
"уже в Борисполі, гужбанять босяки..
І буде житися лайняно нам і дирно,
в країні, що розвернуть навпаки!!!

Пожрать, поржать і висратись взаємно,
а остальноє похуй навсєгда!
Відхлещуть гоїв Бєня й  Пшик даремно,
й запхають у мішечок без труда!

А ми і раді в їх мішку бездоннім,
Зеленському спасібочкі-прівєт!
Він чорта лисого подоба і синонім,
і піта замість Петіних канфєт!

А ще ж маца з форшмаком на закуску,
й відсутня в ватних бошечках мисля!
Жерем гівно і думаєм про гуску,
яка не смажиться лайніща опісля!

Зате тепер над нами Каломойський:
смердючий Дядя Бєня нас ізволь!
Аткушай лохатіни гость заморський,
з Ізраїлю прибулий наш король!

Нас сімдеся́т відсотків, що ульотні,
і несусвітні, наче пук в собі
Ми згідні жити в нужнику чи скотні,
і як один в холопі і рабі!"..

Лєнка Тухес.

Розкажу вам про лав сторі,
Пердючихи й Пердюка.
Що служили у Конторі,
за копійку й мідяка.

Від фейсбуку і контактів,
аж в суцільний телеграм.
Від ги-ги, аж до терактів,
за пайок й гівна сто грам!

І в кохання особливе,
ревно вірили вони:
Путін боХ, а ми сцикливе,
ЧМО в задристані штани!

- Їх вдягає по суботам,
ради нужника царьок.
А язик не радий квотам,
спіч для виродків ізрьок:

"- У Зеленського дружина
агентурна просто шик!
- За рублі вона скотина,
а за гривні тіки Пшик!