Оптимістична трагедія.

Від міста дим, що ніби дощ,
але насправді хмара пилу.
Окріп стікає з денних мощ,
в вечірню, сиву і похилу..
Палає в віддалі сміття́.
Стареньких душить надлюбов`ю.
Горить горілка і спиртя́,
на плюс тютюнному здоров`ю...
І бруд на вигляд, як гора,
і купи, наче Еверести..
І в них гадючий хід й нора.
І для лелек суцільні тести.

Наша Надія з нами!

Тим, що чують потрібна Мова.
Тим, що бачать потрібна Краса.
Тим, що співають потрібен Голос.
Нації потрібен  Мессія.
Її тулубу потрібна Голова.
Її дітям потрібна Ненька.
Державі потрібна Постать.
Громадській думці потрібен Лідер.
Політиці потрібен Взірець.
Історії потрібна Особистість.
Нікому не потрібна поразка й ганьба.
Всім потрібна Надія.
Вона повернулася.
Наша Надія з нами.
Тому. Ми. Переможемо.
Слава Україні!

Горішні Плавні.

- Козацькі чайки ніби за порогом,
що зруйнували зовсім не на честь.
Хамса й комуна воювали з Богом,
щоб згнити у звіздатий маніфест!

Село затоплене чортяками і хутір.
Курган роздерто й клаптики могил.
І душі предків плачуть непочуті,
своїм нащадком, що у склепі старожил.

Він "камсамольск" від лисого Микити.
Вірніше кажучи, то ватяне "воно"!
Що прагне краще здохнути, ніж жити,
й перетворитися на ватяне гівно!

Обращение к Путлеру Владольфу:

Прощай.
Ничего не обещай.
Ничого не говори.
Не исдохнешь, так умри!
***
Nebratan

Поэмонавтика Бабалаек.

"Пусть голос Хозяина грозно звучит
и лучший наряд это латы,
а ежели кто-то в окно постучит,
то это всегда супостаты".
М. Струкова (иронические) стихи.

...Космос ныне орбитален,
и с московских виден спален,
и темны́м, в усах, темно́,
и шевелится Оно..
На корабль и на бразды..
На униженных зады..
На наряды и пистоны..
На копейки и на стоны..
Сéло, всéлось и обсéло!
Зло, практически, умело!
От него и Ваты гарь,
два хвоста, едина тварь!
Что-то среднее, плохое,
что-то с Бля и Бологое..
Чей-то стыд, и чья-то вонь,
чей-то хлыст, его не тронь!