На Петлі́ Петра женили(оптимістична балада).

В Чорнім Лісі Петя суддям
на хліб не намаже!
Все розкаже добрим людям,
- і все їм покаже!
Як в Москву тікав від "хунти",
як за рубль продався.
Як брав долари і фунти,
як з хуйлами знався.
Вирок буде злим й суворим.
Без жалю́ й пощади.
Проведуть "партійні збори"
цівки і приклади.
- І багнети із ножами
слово перше візьмуть,
щоб встромили їхні зами
Петі лезом клізму!

Два стовпи біля сокири.
Зверху деревина.
Вирок праведний і щирий,
але не провина.
Кайся Пєтя Комуніздьєв!
Кайся Симоненку!
Люту смерть собі наїздив,
й Зюганова Генку.

Камбоджа.

Камбоджа факт з пальм Кампучій.
Спартанці воїни. Перси бандити.
- Не вішай собак на лійки олій!-
Вовків боятися, в ліс не ходити!
Ворог не свій, свій не чужий!
Коротко стримую схвальні емоції.
Обама й Сенат.- Баба й мужик.-
Високоточній зброї мої промоції!

Ми посилаєм. Конгрес вату лає.
Друзі о`кей.- Вороги́ чікі-пік!
- Піхота морська медузи долає,
бурятів-монголів в один клік!

Цинічні янголи.

Закину бомбу шок-спинальну у мерéжі
хворобою Альцгеймера пройдусь,
і візерунком в Ейфелевій вежі,
і Тенеріфом з містом Санта-Крус.

Я острів, інженер, і самогубця.
Зникаю в мегабітах і стрічках.
Я тест на витривалості тризубця,
в солоних від кривавості річках.
Балони з киснем вибухають рано,
закинувшись в даремній пізноті,
текіла випивається в Серáно,
а Сіранó винюхував в цноті́.

Дощ перед Великоднем.

Вітер завиває за вікном.
Дощ періщить контрабасом шибку:
"Сатана на їжі економ,-
упирем лови холодну рибку!"

Дерево від протягу скрипить.
На гілках сухих вологі птахи.
- Душу хочуть моторошно пить
яничари, гобліна, й сипахи.
- Шабля провертає ятаган
задалеко від піщини Гобі.
Чорний дзьоб розтрощує наган
в крихти героїну вузьколобі.

Цинічний Петро.

"Цинічні бандери" обмовився він,
зрівнявши повстанця з бандитом.
Не міг же не знати,- гірчиця не хрін,
й тарілку не сплутать з коритом.
Це мій, і сусіди, і ваш Президент,
і всіх однотурних цукерок.
На дурість, й образу отримав патент,
і Хáмві з північних америк.