Мої роздуми про Триєдиність Всесвіту...
середа, 30 березня 2011 р.
середа, 23 березня 2011 р.
Тук-тук-тук! -А хто в хаті господар, -СБУ чи МОССАД?(дослідження одного викрадення).
1.
Далі відмовчуватись, на відміну від наших чиновників, владні кола Ізраїлю не змогли..
УНІАН: Держава Ізраїль вперше визнала свою причетність до викрадення палестинського інженера Дірар АБУСІСІ, зниклого на території України в середині лютого.
Про це повідомляє ізраїльський сайт Israelinfo.
Про це ж пише і відомий в світі єврейський блогер Richard Silverstein в своєму блозі Tikkun Olam (Змінити світ). Блог Сільверштейна називають ще "єврейським вікіліксом", тому що він частенько викриває на його сторінках темні сторони сучасного ізраїльської держави, в тому числі й поліцейщину та агресивну політику Ізраїлю щодо сусідів, безпардонність МОССАДу, виступає за налагодження відносин з арабським світом. За це його відверто ненавидять, так звані ізраїльські "праві",- прихильники "расово чистого Ізраїлю", або агресивні сіоністи. Їх ще називають "каханістами"-за прізвищем покійного лідера подібних організацій рабина Меїра Кахане в свій час депортованого з США в Ізраїль і погляди котрого навіть Верховний Суд Ізраїлю визнав расистськими.
Далі відмовчуватись, на відміну від наших чиновників, владні кола Ізраїлю не змогли..
УНІАН: Держава Ізраїль вперше визнала свою причетність до викрадення палестинського інженера Дірар АБУСІСІ, зниклого на території України в середині лютого.
Про це повідомляє ізраїльський сайт Israelinfo.
Про це ж пише і відомий в світі єврейський блогер Richard Silverstein в своєму блозі Tikkun Olam (Змінити світ). Блог Сільверштейна називають ще "єврейським вікіліксом", тому що він частенько викриває на його сторінках темні сторони сучасного ізраїльської держави, в тому числі й поліцейщину та агресивну політику Ізраїлю щодо сусідів, безпардонність МОССАДу, виступає за налагодження відносин з арабським світом. За це його відверто ненавидять, так звані ізраїльські "праві",- прихильники "расово чистого Ізраїлю", або агресивні сіоністи. Їх ще називають "каханістами"-за прізвищем покійного лідера подібних організацій рабина Меїра Кахане в свій час депортованого з США в Ізраїль і погляди котрого навіть Верховний Суд Ізраїлю визнав расистськими.
Я ТОЙ..( ОСІНЬ ВМИРАЮЧОГО САМУРАЯ ).
Осінь вмираючого Самурая,
Який загубив свій меч
- Найдовша. Вона відбирає
Весну,- лезами кровотеч..
____________________________________
Кохання моє,- чорний клинок,
Вкрадений ненароком:
Вістря- день, пробиває блок,-
В твоїх очах, заволоку.
Я той, - хто кохає їх темряву,
Я той, - хто кохає їх істину,-
Я іскра з каміння-кремнява,
Що під мечем потріскане..
____________________________________
____________________________________
А весни розплескують сльози,
Невиконаним харакірі:
В Самурая невтішні прогнози,-
Адже Він помилився в вірі..
***
Nebratan / КОХАННЯ / Я ТОЙ..( ОСІНЬ ВМИРАЮЧОГО САМУРАЯ )/ 22.03. 2010 р.
Мітки:
АУДІОФАЙЛИ,
КОХАННЯ,
ЛІРИКА,
ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ,
ЧИТАЮ ВЛАСНІ ВІРШІ
вівторок, 22 березня 2011 р.
РАДОЩІ ТАВАРІЩА КІМ ЧЕН ІРА (Вірш -автоматом).
Так ось він який , "автоматичний" вірш:
"радості можуть уявляла навесні
адже ритмічно рухається весна
снігу приємний весною сюрприз весна
снігу по килиму навесні можуть зеленою травою
тонко теплого світла тонко рухається видається
резонанс весною
трава слова до мого взагалі до мого тонко
радості дивовижно рухається радості можуть
видається рухається дивовижно уявляла"
(Взято з додатку Facebook "Автоматичні вірші -програма створює вірші про весну").
Коментую: (в стилі Чучхе):
"Товарищ Ким Чен Ир - подлинно народный руководитель"
З московських пропутєнських газет.
Радощі таваріща Кім Чен Іра,
Уявляла весна,
...Ритмічно рухалась сокира,
Керівника- "бого"-командира!
Губа від крові масна!-
(Голови сікти- приємний сюрприз),
Потім присипати снігом,-
І вистелити килимом з підлиз,
Що люблять червоне іго!
__________________________
Стиль чучхе тонкий, -тонко,
Проростає зеленою травою,
Наче вождя, пикаста іконка
З резонансною чучхе-головою..
І взагалі слова: слава Днів,
І дивовижні чучхе-радощі!
Хто славослав"ям не остаднів?
Улюбленого Керівника,
Азіатського корівника,
Хто може травичкою уявляти?
Адже він дивовижно зника,-
Стрибками червоного півника,
В програмі,- з віршом-автоматом..
***
Nebratan // ВІРШОЖАРТИ / ЗА МОТИВАМИ / РАДОЩІ ТАВАРІЩА КІМ ЧЕН ІРА (Вірш -автоматом) / 22.03.2011р.
"радості можуть уявляла навесні
адже ритмічно рухається весна
снігу приємний весною сюрприз весна
снігу по килиму навесні можуть зеленою травою
тонко теплого світла тонко рухається видається
резонанс весною
трава слова до мого взагалі до мого тонко
радості дивовижно рухається радості можуть
видається рухається дивовижно уявляла"
(Взято з додатку Facebook "Автоматичні вірші -програма створює вірші про весну").
Коментую: (в стилі Чучхе):
"Товарищ Ким Чен Ир - подлинно народный руководитель"
З московських пропутєнських газет.
Радощі таваріща Кім Чен Іра,
Уявляла весна,
...Ритмічно рухалась сокира,
Керівника- "бого"-командира!
Губа від крові масна!-
(Голови сікти- приємний сюрприз),
Потім присипати снігом,-
І вистелити килимом з підлиз,
Що люблять червоне іго!
__________________________
Стиль чучхе тонкий, -тонко,
Проростає зеленою травою,
Наче вождя, пикаста іконка
З резонансною чучхе-головою..
І взагалі слова: слава Днів,
І дивовижні чучхе-радощі!
Хто славослав"ям не остаднів?
Улюбленого Керівника,
Азіатського корівника,
Хто може травичкою уявляти?
Адже він дивовижно зника,-
Стрибками червоного півника,
В програмі,- з віршом-автоматом..
***
Nebratan // ВІРШОЖАРТИ / ЗА МОТИВАМИ / РАДОЩІ ТАВАРІЩА КІМ ЧЕН ІРА (Вірш -автоматом) / 22.03.2011р.
неділя, 20 березня 2011 р.
ЙОСИП ПАВЛЮК. СПОГАДИ.
(Редактор та упорядник Володимир ЯЩУК).
Від упорядника
Iсторію, як відомо, творять не лише видатні особистості, але й рядові учасники подій. Ця книжка написана одним із таких "рядових" - колишнім політв’язнем польських і радянських тюрем, учасником УПА, який кращі роки свого життя віддав боротьбі за незалежність України.Доля Йосипа Павлюка багато в чому характерна для західних українців його покоління. Прокотилися руйнівні смерчі двох світовим війн. Довелося побачити, як хазяйнували на рідній землі австро-угорські, польські, німецькі, російські вояки і яку владу приносили з собою. А влада різнилася мало чим - принаймні в кожному випадку однаковою залишалася її суть: то була окупаційна влада, а вона не могла бути для українців інакшою, окрім як ворожою. Ця обставина допомагає зрозуміти, як відбувалося становлення світогляду автора.
У середовищі йогo друзів, родичів, як це видно з оповіді, буди люди непересічного розуму, патріотичних устремлінь. На доповнення до сказаного Й. Павлюком можна хіба що зазначити, що син згадуваного ним Василя Гнаткевича, якого за зв'язки з УПА замордували фашисти, став народним депутатом парламенту, що проголосив незалежність України. Юрій Гнаткевич був і серед тих, хто активно відстоював необхідність законодавчо визнати УПА воюючою стороною в Другій світовій війні, а колишніх вояків УПА зрівняти в правах з ветеранами-червоноармійцями. Згадуваного в книжці Василя Iващука в 1943 році вивезли до Австрії. Здобув кілька вищих освіт - філософську, теологічну і бібліотечну. Став священиком, на пропозицію патріарха Мстислава очолив українські парафії в Південній Америці. У 1992 році єпископ Василь Іващук взяв участь у Всесвітньому форумі українців, який відбувся в Києві, у молебні в храмі Святої Софії з нагоди річниці незалежності України. Ці штрихи необхідні для того, щоб, перш ніж братися за читання спогадів "рядового" бурхливої епохи, ви знали: так, він не видатний діяч, він просто українець, який понад усе любить Україну, але за інших обставин, в інших умовах життя (якби такі були можливі), його кращі духовні сили не були б змарновані в концтаборах, потрачені на потреби імперії, а розкрилися б в усій повноті.
Від упорядника
Iсторію, як відомо, творять не лише видатні особистості, але й рядові учасники подій. Ця книжка написана одним із таких "рядових" - колишнім політв’язнем польських і радянських тюрем, учасником УПА, який кращі роки свого життя віддав боротьбі за незалежність України.Доля Йосипа Павлюка багато в чому характерна для західних українців його покоління. Прокотилися руйнівні смерчі двох світовим війн. Довелося побачити, як хазяйнували на рідній землі австро-угорські, польські, німецькі, російські вояки і яку владу приносили з собою. А влада різнилася мало чим - принаймні в кожному випадку однаковою залишалася її суть: то була окупаційна влада, а вона не могла бути для українців інакшою, окрім як ворожою. Ця обставина допомагає зрозуміти, як відбувалося становлення світогляду автора.
У середовищі йогo друзів, родичів, як це видно з оповіді, буди люди непересічного розуму, патріотичних устремлінь. На доповнення до сказаного Й. Павлюком можна хіба що зазначити, що син згадуваного ним Василя Гнаткевича, якого за зв'язки з УПА замордували фашисти, став народним депутатом парламенту, що проголосив незалежність України. Юрій Гнаткевич був і серед тих, хто активно відстоював необхідність законодавчо визнати УПА воюючою стороною в Другій світовій війні, а колишніх вояків УПА зрівняти в правах з ветеранами-червоноармійцями. Згадуваного в книжці Василя Iващука в 1943 році вивезли до Австрії. Здобув кілька вищих освіт - філософську, теологічну і бібліотечну. Став священиком, на пропозицію патріарха Мстислава очолив українські парафії в Південній Америці. У 1992 році єпископ Василь Іващук взяв участь у Всесвітньому форумі українців, який відбувся в Києві, у молебні в храмі Святої Софії з нагоди річниці незалежності України. Ці штрихи необхідні для того, щоб, перш ніж братися за читання спогадів "рядового" бурхливої епохи, ви знали: так, він не видатний діяч, він просто українець, який понад усе любить Україну, але за інших обставин, в інших умовах життя (якби такі були можливі), його кращі духовні сили не були б змарновані в концтаборах, потрачені на потреби імперії, а розкрилися б в усій повноті.
Підписатися на:
Дописи (Atom)