Строгий чин.

Газету про донецьких строго
В потрібнім місці я читав:
Про ПРезидента дорогого,
Й Європі план його підстав.
Про те, як він лохів розводить,
Як часто їздить до Москви,
Як не служив у війську зроду,
Але гніздо найкраще звив
І вже доволі начитавшись,
Про членів партії і ні,
Бабло, й мисливські патронташі,
На прибамбаснім пацані;
Я все ж потрібну справу скінчив,
Лайно хай плюсне до лайна!
Круте, як помисли Да Вінчі,
В`юнке, як юний Сатана
А далі що?- А чим підтерти
Щоденний і потрібний чин?
А де ж папір, що туалетний,
Забув? Тож ніби з тих причин:
Покращення повісив на гвіздок.
Союз тайоженний на цвях.
Підтерти є чим свій задок,
- Щоб Вітя Яником запах!
***
Nebratan

Брутальний Месія.

- Коли заполонили магазини,
Голодомором хижих катастроф,
Коли закучерявились вітрини,-
З`вився він,  коричневий Адольф!
Брутальний і шикуючий Месія,
Який полов в країні бур`яни:
Він одночасно і саджав, і сіяв,
Й з обличя Бога виривав терни.
Він не хотів, щоб Господу боліло,
У 33-му- від жаху стиглих тіл,
Він воював,- настирливо і вміло,
За свій народ, зигзагом білих стріл.
Ніби Мойсей, неначе Дух пустелі
Він шикував порядок у полки,
І не боявся ні гієн, ні левів,
Й не підставляв для недруга щоки!
- Моє, - казав,- Євангеліє з бруду,
Як і "Моя (брутальна) боротьба"
Тисячолітній Рейх попереду ще буде,
Позаду залишаючи раба."

Популярна герантологія(відеоваріант).

Популярна герантологія.

Популярна герантологія-
несподіваний оберт сили-
Гер це пан- марципан- демагогія,
які руки ніколи не мили:
Нами керують геранти,
їхні ця́тки країну обсіли
мухи в меді,- гаранти,
що люди- герантофіли
- Ми бережемо комах
для мирних у сексі тайців
- ми не кажемо "ах!",
оргазмам мушиних китайців;
Бо велика Імперія Зла
вилупляється з трупа Канева,
й Чумака виганяють з села,
таємно-язичними даними!

Коли прірва перед нами.

Що відчуває людина, коли бачить перед собою прірву?
 - Ті, хто пережив в Україні 90-ті роки минулого століття бачать їх.
Що відчуває країна, коли попереду розверзається прірва, а її чимдуж туди штовхають? Шалений тиск? Лють? Байдужість? Передчуття задубіння мерця з власного дозволу?
 - А може вона сподівається на останню ситу вечерю перед показовою стратою? 
Зрозуміло одне. - Ще одні 90-сті нікому відносно мирно, як в минулому столітті, - не прожити! Марні сподівання,- панове заможні й незаможні, хахли й кацапи, язичні і балакучі, патріоти й пархіоти!
Прірва поглине всіх.