Якось здох я сірєд степу..

Дупутан Верховної зРади-риганал Струк:"(Декламирует с выражением и русским прононсом ) «Як умру, то паховайте мене на могилі, серед степу широкого на Вкраїні мілій, щоб лани широкополі, та стада та кручі било видно, било слишно, як риве Рівучій» Источник: http://censor.net.ua/r252424"

 

Коли здохну піховайтє
Менє ні в магілі,
А напьорстком заривайтє
Під Хави-Нагілі;
- Бо я хочу спочивати
В сєріконі милім,-
Кручє буду гнути мати,
Ніж спиті кобили!
Якось здох я сірєд степу
Без ножа й волини,
І не чути було репу,
І шансонів милих..
Отака братішки доля
- Пацана чікала,
Й не було аерозоля,
Тож смерділо калом..

Табак-Рош га Шанá.

Усіх зтабачнених юдеїв,
Рош га Шанý не визнаю,-
хай відцураються від неї,
й євреї в нашому строю!
Як можна з святом привітати,
рогатий підрахуйний лоб,
того, що робить глум з Аратти,
бо здавна він вкраїнофоб?!
-Ні, люди! Я вітать не можу
Калєснічєнка і Пахла,-
Й на Мойшу Чечетова схожу
Від Гепи й Допи пику зла!

Живий Кобзар.

                             Відкривай Кобзар і вчися, українцю друже,
                             У Великого Тараса,- як жить небайдуже!
                             Читай Книгу, не соромся, коли сум огорне,
                             Від пророцтв про зраду хижу і Голодомори!
                             Прочитаєш і заплачеш, над рядками стиха,
                             Сльози ті не витирай,- не ховайсь від лиха!
                             - Про Суботів село славне, й нашу домовину,
                             В ній Богдан, Великий Гетьман, ховав Україну!

Приїждай в село Суботів,
Взять праху дещицю!
-Там спочила, і відтоді,
Вставати бариться!
Лежить Ненька в домовині,
Тяжко спочиває..
А при смертній їй годині,
Богдан душу крає!


Прийшов колись помолитись,
Там і залишився,-
Наші долі щоб вручити,
Москаликам-вбивцям!

Збірка моїх поезій "Героям слава!" на сайті Issuu.

ПРикрий казус.

Українську гімнастку із золотом чемпіонату світу у Києві "привітали" московсько-"нєрушимим" гімном:

У гімнастиці столичній
стався прикрий казус
говорили на "привичній"
- язиком до тазу:
Обригали чужим гімном
нашу перемогу,
чи ви люди, а чи гімна,
чи молитесь Богу?
Чуже ставите у приклад,-
свого ж відцурались:
стиль розмови- Москви виклад,
- путінські хорали!