ДЕМІУРГ ПЛЯЖНИХ АГОНІЙ.

…Море часто жує банани,
Із надутої жовтої гуми,
І екстрімом лежачих манить,-
У стрибаючі хвилі-пуми.
А на березі дівчина мліє,
Не натішившись Казантипом,
Вона морем не просоліє,-
Засмагати буде до скрипу!
Засмагати, вперто-фанатно,
- До зміїної линьки шкіри, -
Довгонігтевий,- моди ратник,-
Відчуття позбавлений, міри.

ПОДЯКА МЕШКАНЦЯМ ДОНБАСУ!

 Подяка мешканцям Донбасу
За розкрадання і грабіж!
За шкурку-гниль від ананасу,-
Бо м'якоті тепер не їж!
За золотий у Хама сральник,
За недорубані пеньки,-
Раніш сережки рвав брутально,-
Тепер грабує в дві руки!
- Віддав даремно Севастополь
Торік у Харкові,- Москві,-
А Фірташ газ державний злопав,
На два мільярди, він же "свій"!
Злодійська влада, і "в законі",
Людьми керують пахани,
І порожняк Донбасом "гоніт",
Останні відбира штани!
- "Спасіба жителям Донбаса",
За вибраний в нікуди шлях,
За ПРезидентські прибамбаси,
- За унітази, - просто ах!

ВІТАЮ!

ЯБЛУЧНИЙ СПАС.

Яблучний Спас. Оскомини.
Спогади,
зірваних ранками яблук.
Ароматно-червоні втомини.
Здогади
- про світовий кораблик.
Зелена трава квилить,
ховаючи
миску з пластмаси.
За маскою із століть,
- ховають
Христа Фантомаси.

МОЯ ПЕРСОНАЛЬНА ЧЕРВОНА КАЛИНА( "ІДУ НА ВИ").

Моя персональна червона калина
Вітається жменьками-гронами:
Червоної крові,- жива краплина,
Україною,- в землю зронена.

Щит Великого Князя- червлений,
Наче листя калини під осінь,-
У садку не висаджують клени,
Хоча добрив вони не просять;
- Одиноко,- червона калина,
У куточку на сонці сумує,-
А десь Мати втрачає сина,-
Батьківщина кров не нормує!-
Де твій світ, Святославе Хоробрий?
Мій запльований слинею панків!
В нім живуть Севастополь і СОБРи,
Та вмирають козацькі паланки,
Дохлі беркути гнізда повили,
Оселившись на вільнім Майдані,
- Рани Києва,- новим Ітилем
Покриваються; Й гноєм тиранів.