Великий Змій. Хоробрий воїн.
Останній певно з могікан,
на неостанній з низки воєн,
що розв`язав царьок-"полкан"!
- Як добре бути піонером,
коли десь поряд Чингачгук;
Який не марить есесером,
але стріляє з ста на звук!
Ми корінні і нацменшина.
В своїй країні і тому,
стріляти влучно є причина,
в московські голови й корму́!
нам Дикий Захід допоміг.
Крізь царські шати й оксамити,
крізь рій ракет, що ки́дав МіГ!
Дістань же Фе́німор в екзилі,
з кишені прерій Tomahawk ,
і атакамси грізнокрилі,
пошли накрити орчий главк!
Пий друже Ку́пер кока-колу:
Запий горілочку з вогнем!
Щоб налякати грип й ебо́лу,
ми усміхнемося й мигнем.
І в розрахунку вороному,
який з заліза і броні,
ми помчимо на захист дому,
як козаченьки на коні.
У Чингачгука розмальовка,
яку дає земля і кров.
Пілотка рветься і толстовка,
від сяйва наших кору́го́в.
..Ми корінні.. І одночасно,
ми нацменшина на землі.
Своїй землі, де все прекрасно,
для чорта й відьми на мітлі.
Ми корінні. І нас вбивали.
Й міняли мову на "язик".
і криворогих нот квартали,
впихали в голови музик.
І невпихуєме зіграло!
Таки зіграло нам на біс.
Так 33-тє темне сало,
сміялось, бо не знало сліз!
Дивися ж Фе́німор! Навала,
із людожерря знову тут.
Вона нікуди не пропала,
і не зайшла в глухенький кут.
Почекуни, що дочекалась,
й косовороточні ждуни.
В свої встромили дупи фалос,
з штанів уродіни-страни!
Не тільки камінь. Бомбу нате!
В колаборантські тілеса.
Свої в своїх! Бухло в бухлате,
о де ж за рубль ти, ковбаса?
А хто з рубльових на верхівці,
нам Чингачгуче покажи:
Хто там гугнявить "люди вівці,
тому ти, лох, мені служи"?
Ми корінні. І нацменшина.
Червоно-чорний наший стяг.
Ми України пуповина.
Й ще не розірваний варяг.
Кий, Щек, Хорив. Олег і Ольга.
В віках Великий Святослав!
Вас оживить благаю Бога,
й пристати з Вирію до лав!
Нехай свій Тризуб Володимир,
на троні княжім піднесе;
В величний зал. Полеглих вимір.
Героїв храм і медресе..
Князі могутні! Честь і слава.
І кожен з них не бісів сват.
Впаде москва. Впаде двоглава,
як впав Хозарський каганат.
***
Nebratan
