Перпе́туум-мо́білем всі ласі:
Наїлись лютих шашликів!
Казати ж правду "не на часі",
між марафонських запашків.
- Кравєц Єлєна має гроші,
але на часі "ще давай!";
Збирає Лисий кал в калоші,
(він не на фронті, бо бугай).
Зелений ківа в ролі Вія,
гуляє з ними в "розшукай".
Й гигоче з мо́білем "повія,
тож в Україну пшик пускай!"
гидке те, грошей виділять?
- Питає Оскар й Рассел Кроу,
Сім сорок, чи мільярдів з п`ять?
Ги-ги, га-га, регочуть люди,
самі із себе сміючись...
І "по приколу" йдуть в ніку́ди,
через квартальну калодрись!
Нема дурненьким переводу,
і для вовчисьок баранів.
Перпе́туум-мо́білів природу,
не змінить, той, хто обіднів.
Народ обдурений регоче..
Солдат на фронті. Сам один.
Минуло щастя парубоче.
Лишилось жити п`ять хвилин.
А ви, в тилу, на буковелі,
копитом шастайте на сніг!
Ви. Бугаї й скоти дебелі,
лишились совісті і ніг.
Зате хвости тепер й копита.
Й смішна Єлєна, що Кравєц.
І шашлики з лайна досита,
після рідких московських щєц!
На фронті кров тече рікою.
Лютує злобний дід мороз:
"Я вас бамбасамі накрою,
і нє смєшно. Атнюдь. Всєрьйоз!"
То скільки ще нам "не на часі",
Перпе́туум-мо́біле скажи?
Одним купатись в водці й квасі,
а іншим "горе бережи"?!
- Може пора на схід в окопи,
рушати Лисому в цей час?
Вже досить жерти ескалопи,
нехай попробує фугас!
***
Nebratan
