пʼятницю, 10 червня 2016 р.

Град упав на Луцьк.


Балакають, що град упав на Луцьк,
тому що там нікого не злякати.
Просипався з хмарин (дитячих руць),
на гасла, транспаранти і плакáти.

Лежав на місті тих крижинок шар,
і тупцювався листям вже зеленим.
І швидко танув, як надмірний шарм,
що надають колишнім полоненим..

А Божий Син в цей час не постраждав,
Страшним Судом увічнивши Чужого.
А у Авдіївці трирічний вмер, що спав,
попавши в потайбічні сни до Бога..

Три міни полетіли на Ньюкасл,
але Юнайтед  їм не зачепити:
Ті міни, європейці, не про вас,
до ваших віз нам точно не дожити..

Мій друг кротом зарився, але я,
гранатометом ще відповідаю.
Колаборантам сонце не сприя,
тому спішать до пекла, а не Раю!

І на світанку кров ще цебенить,
і з будки ночі вилізло залізо.
Темніють перса копанок-черниць,
а провідницю-шахту вже загризло.

- Нема наказу вижити в бою,
й не прикриває більше тіла арта.
Командувач же гóловно на "ю",
й верховно крутить ним паскудна карта!

..В генделиках для хлопчиків-дівчат,
з моєї крові в пельки ллють коктейлі.
Я вбитий гобліном і орком з потерчат.
Мої кістки в розбомбленій оселі.

Зате в столиці кольоровий еврібад,
(ярмо з веселкою цілують голі сраки).
І боре траур їх цинічний "прайд",
І моє серце рвуть сталеві траки..
***
Nebratan

Related Posts with Thumbnails