та не клітці, а в пухý?
В м`язи штрик, чи анаболик
від недоброго Ктулху?
- Він працює в кабінеті,
де людський бюджет гризе.
Де винце дзюрчить в бюветі,
де відсутнє ОРЗ-е.
Кріль не кашляє від крові.
- Не морочить ковбасу.
І не крутить хвіст корові,
і не п`є з трави росу.
Що накосять, те й вживає..
Зелень, бакси, долар, фунт!
Навіть рублики із чаєм.
Навіть шекелі, як пункт.
Ще й угодами морочить
безперервно косарів.
(Обіцяє зменшить почет.
Свій, що кожного "нагрів").
Хто вкрав двісті, хто мільйони,
а от тисячу ні-ні!
- Кит у череві Іони,
- Назарбаєв в Астані.
А у Києві пухнастий.
А на Банковій "фагот".
Відкидає котик ласти!
Не дають ловить "Оплот"!
Що там Гепа, як не вуха
правлять гноєм, а носи́!
Каже влада нам "спокуха!
Мир Хуйло в палац неси!"
Каже "злодіїв впіймаю,
і віддам в прямий ефір!
- Об коліно поламаю,
і подам в тюрмі чифір!"
Тільки слово, то не діло
у гігантського Кроля,
що злочинця відпустило,
як пушинку тополя́ .
Ну, наприклад, показали
в телевізорі арешт.
- Свинорила на загали
віддали, як купку решт.
(Грабували дружно й разом!
- Уряд, Рада і Кабмін. -
за кутком, за перелазом
нате здачу з "Фронту змін"!)
Що дають, те і хапайте!
Ще й подякуйте Кролю!
Не плодись дошкульний Сайте,
бо за кпини не хвалю!
І онлайну, і газетам!
Всім подякуємо ми.
Й порошенівським канхветам.
Ми раби. Раби це ми.
- А Хуйлу окрема дяка.
Й "миротворцям" від "своїх".
Щоб ти здохла Кулєбяка!
Щоб ти Лапоть вперся в сніг!
Щиро Путлєра до пекла
покараю,- приведу!
Щоб страждав Хуйло, і бекав,
в рускомірному адý!
Й баранів, що з Лугандону,
з стадом звихнутих овець.
Й ж(опазицію) з притону,
й кацапістам всім капець.
...Упіймали. Відпустили.
Відповім на "судді хто?"
Ті, яким хабар сплатили
і "за ето, і за тó"!
Що Бочковський, що Аваков,
що барило пива в них.-
Одружилась Жаба з Квáком,
і ставок у мулі стих...
Це система, люди добрі.
Де пухнасті у шовкáх.
А працюючі, й хоробрі
віддають життя за "ах!"
Де війна, і ніби тиша
у столичному ставку.
Де контора ніби пише,
а насправді строчить "ку!"
І "пацáки", і "чатланні",
й кролевидні суть одне:
Шкурка біла на екрані!
Тільки зовні! Тушка ж тхне!
І душа ніби присутня.
тільки совісті нема!
Вид бджоли, а тіло трутня,
не душа, а закромá!
Пхає білий, пхає синій.
І червоний теж туди.
Пхає в себе груші-дині,
пхає лебедів з води.
Нажирається з держави.
Напивається з людей.
Квіти пріють біля страви,-
мертвий вигляд орхідей.
Якби міг, чагарникáми
щез в планету Кін-дза-дза!
З дорогими сірникáми,
і де вартісна кінзá.
І закінчив править глюки,
у поемі про життя,
й відрубав паскудні руки,
щоб не правила культя́ ..
Інвалідам, що від влади,
я б пришив великий болт.
А Кобзонам від естради
поміж ніг шансон-ґеволт.
Ля-ля-ля ж, і Улюлюкам
гасло-тренд подарував:
"Тишу геть! Свободу звукам!",
і в пустелі пароплав.
Чорноморці і пірати.
І матроси, й моряки.
Вимітайтеся із хати
на московські чиряки!
А я сяду, та й поїду
зорельотом на зірки.
Буде кролик до обіду,
і зайчатина-звірки.
Буде сало, і до хліба
добра чарка, як вогонь!
Перемога, це не риба,
а от сморід таки вонь!
...Проженемо і кролячих,
й шоколадних, й ватних теж.
Стеж за компасом Козаче,
й за майбутнім вірним стеж.
***
Nebratan
