Щербатий Діамант з мільйонами каратів! -
Невже їх тільки сорок шість?
Камінь блищить продажністю електоратів,
Смертельну випромінюючи злість!
Прозорість дурять, поки є можливість,
Фарбуючи у різні кольори:
Червоні вишні, жовті груші, сині сливи
Ростуть із вуглецевої кори...
І люди не сміються, а дерева плачуть,
Відбитки сонця залишаючи в землі -
Старий байрак, могилу пестячи козачу,
В давніх часах лишитися б волів:
Коли ще Діамант хоробрим світлом сяяв!
Коли на прю збирали воїнів Князі;
Й Хоробрий Святослав часý не гаяв,-
Водив Хазарію на українськім батозі!
- Коли ревіли над байраком ще гармати,
І лицарів у Гетьмани обрав електорат;
Коли ляхи тікали у варшавські каземати,
- Коли під Конотопом затріщав царат...
***
Nebratan