неділя, 14 жовтня 2012 р.

Тримається Покрова.


Періщить дощ, то Божа Матір плаче-
Жовта стерня січе тканину лазурову!
Сльоза Пречистої жаліє землю наче,
- Бо простягає нам Святу Покрову!

- А за вікном нечистий дух гуляє,
- А за дверима клоуни і міми,-
Злий усміх Покривало роздирає!
Усміхнене Добро проходить мимо!

Де нині, так потрібний нам потужний захист?
Й повстанська армія, й її Звитяжний Хрест?
- Минуло років 70-т, - несуть у Вирій птахи
Серця і душі тих, хто Тризуб ввись піднес!
Десь юні Соколи й Орли усе іще клекочуть,
Десь захищають рідну Віру й рідний Край!
Там на чужинськім "язикові" не белькочуть
- Там Божа Матір і Шевченків Тихий Рай!

...Внизу ж все гірше. - "Братський" язичисько
Нам пропонує причепить Москва,
Й забути мову, й те, що пекло надто близько
І що Покрову нам диявол розрива..

- Йде сильний дощ.- То небо ридма плаче,
Й Свята Покрова не ховається від сліз! -
Сузір'я Діви любить нас, Господь тим паче,
Й Чумацьким Шляхом мчить козацький віз.
- Все ще не пізно. - Все ще поправимо.
Присутнє ще Добро, хоч вистачає Зла:
Тримається УПА Господнім Херувимом;
Тримається Покрова, й Україна ще жива.
***
Nebratan
Related Posts with Thumbnails