суботу, 9 квітня 2011 р.

"УКРАЇНА НАШ ЄРУСАЛИМ!", АБО ЧОМУ НЕОЯЗИЧНИКІВ ТАК ДРАТУЄ НАЗВА ЦЬОГО ТВОРУ?

В одній з спільнот(або вільних груп, як там називають такі сторінки) сервісу Facebook я нещодавно розмістив відео з записом моєї поезії
"
УКРАЇНА НАШ ЄРУСАЛИМ!".
- Це поезія-молитва за віршем відомого поета з Ічкерії, нині покійного Аслана Яричева "Иерусалим". Більшість його почула в виконанні Тімура Міцураєва. Чудові слова й чудова мелодія!
І от що цікаво. -Коментарі, які з"явились після розміщення відеоролика з поезією-молитвою були не на тему самої молитви, а її назви. Кільком учасникам групи(спільноти) не сподобалось само слово "Єрусалим".

Приведу декілька коментарів, не називаючи авторів:

"При всій повазі до ідеї, яка покладена в основу, я категорично уникаю прирівнянь Українських Святинь до жидівських святих міст і місць, якщо вони навіть є спільними святими місцями для жидів, зристиян і мусульман. Це моя особиста думка".

"Як набридли ці юдейськи народні міфи і казочки, та ще й кожне переповідає їх в доконаному виді, начебто сам те бачив".

А ось моя відповідь на ці, та декілька подібних коментарів:

" ..Єрусалим не жидівське, не німецьке, не арабське чи ще чиєсь місто. Це символ пришестя Бога на землю. В цьому місті відбулися основні події Євангелія. Вулицями Єрусалима Господь наш Ісус Христос йшов на Голгофу, де прийняв за всіх нас, в тому числі й за Вас, мене, та й холодноярців мученицьку смерть. Я не можу зрозуміти Вашої думки. Адже Герої Холодного Яру помирали не тільки захищаючи свою землю, а й Віру православну. А до них, за Віру змагались Максим Залізняк і полковник Іван Гонта. Згадайте вони СВЯТИЛИ ножі свої з якими потім йшли здобувати славу України. А до них мученицьку смерть прийняв славний козак Северин Наливайко, якого польська шляхта спалила живцем в мідному бику на Варшавському майдані. Причому йому запропонували відректись від Віри православної(схизми), як вони її називали, але Наливайко вибрав радше смерть чим зраду Віри. Отже Єрусалим, в широкому значенні цього слова -це символ граду Небесного, яким для мене є Україна. Україна Християнська. Україна православна. Та, що вірить в Господа Нашого Ісуса Христа. Ми повинні бути тверді в нашій Вірі і Господь допоможе здобути незалежність. Така суть твору"

Згодом люди,що так негативно сприйняли назву твору, визнали, що вони вірують в давньослов"янських богів. Точніше, як я зрозумів,- послідовники Лева Силенка, який  в минулому століття, будучи в еміграції заснував релігійний гурток під назвою РУН-віра(рідна українська національна віра).


Визнаю. - В наш час дивною здається несприйняття філософії миру і любові, взаємоповаги всіх земних націй, яку приніс нам Христос. Але переносити свої релігійні почуття на художній твір? На мою думку це вже занадто.

Прибічники неоязичництва, не вивчивши основ християнства, іудаїзму, ісламу, - цих трьох основних релігій людства намагаються повчати людей про "жидівські" чи не "жидівські" міста? Та що це за расизм в кінці-кінців?
Ми ж в Європу, шановні друзі прагнемо, а не в Азіопу з її слав"янофільством, "Рускім міром" і чорною сотнею.

А оскільки мій слідуючий коментар було з допису в спільноті(групі) вилучено її адміністратором ( як пізніше вилучені й найбільш одіозні коментарі "рунівців"), то я змушений опублікувати його в ЖЖ та інших моїх блогах:


" Якщо підсумувати дискусію, то можна визначити кілька тез:

1. На жаль мушу констатувати: нинішні язичники в Україні не мають нічого спільного з тою давньою релігією. Вони надто агресивні до Віри Христової, яку сповідували в тому числі і гайдамаки на чолі з Максимом Залізняком та полковником Іваном Гонтою і їх ідейні послідовники та наступники - Герої Холодноярської Республіки. Сповідував і Великий Пророк українського народу Тарас Шевченко, цитату з твору якого холодноярці розмістили на своєму бойовому стягу.

Про одну з спадкоємниць тієї, справжньої віри в численних богів язичницького пантеону я писав у циклі поезій "Відьма"( Смерть відьми і Смерть крижаної відьми). Там багато художніх образів, але це була реальна людина, що помирала страшною смертю і довго не могла померти, бо не мала кому передати свої знання. Я бачив на свої очі, як її син потім навколо двору вистеляв хмиз (круг) і запалював , захищаючись(чи то від давніх від "богів" чи то від власних демонів). Не все напишеш в двох слова. Але Зло реальне.

Не потрібно забувати, що тим богам приносили криваві, в тому числі й людські жертви…

Щодо християнства. Чомусь називаючи одну віру "рідною" забувають, що найрідні  наші предки століттями воювали за Ісуса Христа, вмирали за Нього, за Віру православну на турецьких і польських палях. Тоді поняття Україна і православ"я було невіддільне.
..Чому наші Великі Князі прийняли християнство? Тому, що були дурніші від Л. Силенка чи Олеся Бердника? Знову ж таки сумніваюсь.. Це був свідомий і зважений  крок..

Однак кожен сповідує віру самостійно. Я з повагою ставлюсь, як ви побачили на прикладі поезії МІЛЬЯРДИ БГАҐАВАД-ҐІТ, до всіх Святих Книг. І до Біблії, і до Корану, і до Тори і до інших. - Книг, що мають за собою тисячоліття. В яких вустами Пророків до нас промовляв Господь. Хтось сприймає, як пророка Л. Силенка. Ще інший Блаватську чи Олеся Бердника, чи Джозефа Сміта. Хтось лєніна-бланкіна чи йосипа джугашвілі. В Північній Кореї "богом" став Кім Ір Сен, а його "пророком" Кім Чен Ір.
 ..Це нормально. Істина відкривається не відразу. Тяжкий до неї шлях у багатьох. Люди часто не хочуть бачити очевидне і ніби вже надто буденне..


2. В дискусії щодо поетичного твору приймають участь люди, які його  не читали, не дивились відеоверсії, не прослуховували і поняття не мають про поезію взагалі, та поетичні образи і метафори зокрема.

Несприйняття в цих людей викликає саме назва поезії-молитви "Україна наш Єрусалим".

Звичайно, поезія не завжди сприймається. І дуже небагато людей її читають. Я ж не про те. Коли ти дискутуєш з кимось, то будь такий добрий! - Все ж ознайомся в деталях з предметом дискусії.

- А це молитва. Молитва воїнів Ічкерії, що називається "Єрусалим", яка була написана в окопах, в умовах бойових дій.

Я переклав її. Не буквально. Тому що вірю в Господа Нашого Ісуса Христа. А покійний Аслан Яричев сповідував іслам. Але духовний зміст молитви збережено.

Ми всі прагнемо здобути свій Єрусалим. Для мене, як і для всіх українців, що поділяють погляди, які вперше визначив ще Тарас Шевченко, а потім розвинули Дмитро Донцов та інші наші Великі Вчителі це -УКРАЇНА. Вона наш Храм.

3. З агресивним несприйняттям Віри Христової від так званих РУНівців чи інших течій неоязичництва стикаюсь не вперше. Траплялись люди, які серйозно цікавляться поезією. Але однаково агресивно сприймали такі твори, як вітання з Маланкою, Різдвом чи Св. Василем.

Шановні українці, які сповідують модні в деяких колах релігії і течії!
Зрозумійте. Більшість українців християни. Є православні чи греко-католики(обряди яких не відрізняються від обрядів православ"я). Є протестанти. Майбутнє ж за єдиною помісною Українською Церквою.
В майбутній Українській Державі , на мою думку, збережеться свобода віросповідання. За винятком послідовників тоталітарних сект. Таких, як Свідки Єгови , наприклад чи саєнтологів, Білого Братства, сатаністів, тощо.
Такі секти і релігійні гуртки заборонені в більшості країн Європи.

4. Щодо доктрини язичництва нинішнього і його джерел.

Як відомо, в 30-х роках минулого століття Володимир Шаян і пізніше Лев Силенко почали пропагувати неоязичництва. Лев Силенко навіть написав книжку "Мага Віри" в якій доволі агресивно видно несприйняття Віри Христової, наприклад згадується той же Єресалим "якому не можна поклонятись"(однак автор цього неоязичницького культу забуває, що християни не поклоняються ідолам чи містам. Єрусалим це місто-символ ЗЕМНОГО втілення Бога Ісуса Христа. Тут він прийняв мученицьку смерть.
Лев Силенко закликав українців "монополізувати" свою віру.
Як аналоги приводив іудаїзм і синтоїзм (здебільшого моноетнічні релігії).
Але чи може Господь, -Сутність, яка недоступна нам в Своїй величі,- бути Богом окремого народу? На мою думку це абсолютний абсурд. Господь, що втілює в собі Дух, Простір і Час і творить матерію мільярдів і мільярдів відомих і в більшості невідомих нам світів, одночасно й є їх Богом. Богом меганезліченних рас, народів, цивілізацій, етносів.
Не можна називати віру "рідною" чи "нерідною". Ця хибна думка протиставляє людей один одному.

Заклик сприймати міста Єрусалим, Віфлеєм та інші міста Іудеї чи Галілеї, де відбулось земне життя Ісуса Христа,як абсолютне зло теж дивує своєю абсурдністю. Це ще м"яко кажучи..

Віра або є, або її немає, як в храмах фсб-мп. Бо там віра закінчилась ще коли большевики-сатаністи з зірками Люципера на кашкетах, спалили храми Христові, а натомість побудували райкоми і обкоми. А в церкви , що збереглись назначали служити чекістів(кгбешників).

Взагалі , в книзі("Мага Віра") багато запозичено від християнства, навіть деякі постулати віри. Багато від індуїзму. Навіть сама назва книжки "Мага Віра" перекладається з санскриту, як "Могутня Віра".

Подібну доктрину висунув і відомий письменник-фантаст і дисидент, нині покійний Олесь Бердник.

Тепер щодо іншого "джерела". Так званої "Велесової Книги".
Походження «Книги..» невизначене. Ніби її знайшов один з білогвардійських офіцерів в вигляді декількох десятків дощечок. Та нікому він їх не віддав. Один з його знайомих нібито копіював тексти і в 50-х роках минулого століття один ж часописів російських емігрантів в США почав її публікувати. Дощечок ( нібито першоджерела)так ніхто й не побачив.

Це мені нагадує відому науково-фантастичну розповідь "пророка" американських мормонів (Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів) Джозефа Сміта( Joseph Smith) на горі Куморах він "знайшов золоті листи з викарбованим, прадавніми пророками, текстом на «реформованій» єгипетській мові. Ці священні літописи розповідали про народ, який був виведений Богом з Єрусалима в Західну півкулю за 600 років до Р.Х." І викарбував їх нібито останній пророк одного з племен ізраїлевих Мороній.

Так от. Читав я цю "священну" Книгу Мормона, переписану нібито Джозефом Смітом з золотих дощечок.
Доволі цікава писанина. Вона нагадала мені, "Сказки народов Чукотки", які я прочитав в дитинстві, знайшовши серед макулатури. Цікаво, бо настільки ж абсурдно, настільки і екзотично..

5. Шановні друзі!
- Віра, то особиста справа кожного. Шлях до спасіння кожен вибирає сам. Але будь-ласка будьте толерантними до більшості українського народу, який все-таки сповідує християнство.
Я за відродження народних традицій. Деякі нинішні християнські обряди сприйняли багато з прадавніх вірувань. Їх потрібно зберігати, бо це частка нашої культури. Але для чого їх протиставляти християнству? Адже християнство в Україні-Русі теж має давню і славну історію. Чому я, чи десятки мільйонів українських християн повинен відрікатись від Віри наших батьків, дідів, прадідів? Хочете вірити в Даждьбога? -Прошу! -Але агресивність щодо нас, -християн, облиште!

До речі. Скоро ми будемо відзначати державне свято. Паску(Великдень), або Воскресіння Христове.
..Для більшості українців Свято Великодня найбільш шановане."


..Отже закінчую все-таки на оптимістичній ноті:

Віра повинна об"єднувати, а не роз"єднувати українців.
Всесвіт триєдиний. 
Він спільний Бог нашого Світу і незліченних мільярдів інших світів. 
Шануймо велич Господа, шануймо Добро, Любов і Істину. 
- Україна Наш Храм. 
Не руйнуйте його підвалини міжрелігійними чварами.

Я глибоко впевнений, що Єдиній Помісній Українській Церкві бути.

- Як і єдиній на землі Українській Державі.
- В сім"ї вільних народів Європи і світу.
Related Posts with Thumbnails