- Чи хочуть на москві війни?
Звичайно так. Це очевидно.
Бо з задоволенням вони,
воюють гидко і огидно.
Коли у нас один снаряд,
на їхні десять у гармати.
Коли на честь війни парад,
мертві влаштовують солдати.
які суціль у них з Китаю.
Й повітря смородом псують,
під рев "на танкє покатаю!".
Дітей ще змалку вбивству вчать,
московські зіц-пропагандони.
Й відбірним матом п`яна мать,
вітає вдризг іранські дрони.
- А щоб боялися свої,
їх підривають ФСБіси.
І під узбеків з Навої,
переодягнути ібліси.
Танцює вскач на чорті чорт,
адже таким війна це щастя.
Кров наливається з реторт,
пий досхочу у ваньки настя!
Чи хочуть на москві війни?
Питання, звісно, риторичне.
Вбивають вже давно вони,
все, що не мертве, але вічне.
- Ними роздягнутий Ісус,
і на хресті розп`ятий знову.
Фашист, сказали, ти, дідусь,
бо добре знаєш Віру й Мову..
***
Nebratan