коли відром її пили.
Тепер купуєм з неї корок,
й сто грам за сотню з під поли.
...Війна, інфляція, залежність.
Пора позбутися хіба?
Щоб не пропити незалежність,
з бухлом доречна боротьба.
От тільки як під оселедчик,
холодну чарку не хилить?
Компоту з ним не піде глечик,
а молочко з солоним злить!
...І помідорчики з городу,
та з чорним хлібом і салком!
Я ще не їв без чарки зроду,
як і винця, що з шашликом!
В людини бідної дилема,
а у багатої нема.
Сторічне віскі це поема,
коли в кишені грóшей тьма!
А в мене віршик попід тином,
лежить благенький без рублів.
Подружка Гривня кращим чином,
в сні розважає солов`їв.
То їх неплавно опускає,
то піднімає на вербу.
То курсом більшим приласкає,
то налякає під стрільбу.
На складі вибухи, а пляшка,
то їхній кепський сувенір.
Літає "град", сувора пташка,
щоб проникати в капонір.
Не все у нас погано, друже!
Пане полковнику: Ура!
Верховний гусь живе й не туже,
на схилах рідного Дніпра!
У особистому маєтку,
І з особистим вітряком.
І особисто на гашетку,
він тисне крученим курком!
На полюванні п'ють багато,
багаті люди, я ж почну,
й собі робити з горя свято,
й ловити в горах дичину.
Почну з Шекспіра. В біса п'єси,
коли відкритий в книзі паб!
Піду туди ганяти стреси,
щоб прес без пива не ослаб.
Пить чи не пить, нема питання!
Звичайно пити. (За свої).
Звичайно в міру споживання,
і не запливши за буї.
- І взагалі, а що такого,
в помірній чарці на обід?
Усі ми ходимо під Богом,
тому і п'ємо, так як слід!
Без здивування і образи,
на Слово Боже і закон.
Ми випиваємо три рази,
як праотець наш Соломон.
- Крім того істина у чарці,
й добрячій мисці за столом!
Це розумів чумак в чумарці,
й Кобзар з покинутим селом:
Все промайне, а борщ лиши́ться,
і хліб, і сало з часником.
Й чимала чарка. - Добра птиця,
до борщику з смачним салком..
***
Nebratan
