Тихо плещуть над діркою гівна,
Лаперузів, що здохли давно.
Від навпóчіпок, аж по коліна,
і від Барни у Лондон і Брно.
Кругосвітник мосьє Крузенштерна,
обгинає камчатський бла-блат.
Парусата й закаляна скверна,
впала мордою прямо в салат.
"Дув в очко!, відзвітовує вітер,
але так і не вийшов в тираж!
Вирубають софіти на сфінктер,
а благальні уваги на зваж!".
Величається сума грошима,
а копійка здихає рублем.
Пропонується Юдина схима,
і читається віршиком слем.
І блокують за правду в фейсбуці,
і за твіти копилять у бан.
На вітрильник надія, і в щуці,
березневу ікру і диван.
А от в ліжку дебела короста,
настовбурчила іздрики в сміх.
Двоголова і наче трихвоста,
і готова на все ради втіх!
Та пішла ти на нужник спітнілий!
Та котись ти на дірку клубком!
В шедевральнім халаті Манілов,
відзаймався вже сексом з лубком!
- Безнадійна жага Магеллана,
швидко випила ротом буфет.
Ром мерців поглинає захланна,
як улюблений Кролик бюджет.
На штанах піднімається хвиля:
Це підзвітні лайну колобки.
Ці спливти і в бетоні осилять,
щоб зробити в асфальті стрибки...
***
Nebratan
